Блог | Чи потрібні всі ці аналізи? Чому лікарі у світі дедалі частіше відмовляються від зайвих обстежень

Ще десять років тому здати десятки лабораторних аналізів "про всяк випадок" було непросто. Сьогодні достатньо кількох хвилин, щоб обрати готовий пакет досліджень, записатися онлайн та вже наступного дня отримати результати.

Ринок лабораторної діагностики в Україні активно розвивається. Зростає кількість лабораторій, розширюється перелік доступних досліджень, а пацієнти дедалі частіше проходять профілактичні обстеження.

Це безумовно позитивна тенденція. Сучасну медицину неможливо уявити без лабораторної діагностики. Саме результати аналізів допомагають підтвердити або виключити ​попередній діагноз, оцінити ефективність лікування та своєчасно виявити небезпечні захворювання.

Однак разом із розвитком лабораторної медицини дедалі частіше постає інше запитання: чи всі аналізи, які сьогодні здають пацієнти, справді необхідні?

Саме цю проблему останніми роками активно обговорюють провідні міжнародні медичні організації.

Більше аналізів не означає кращу медицину

Багато людей переконані, що чим більше досліджень вони пройдуть, тим точнішим буде діагноз. На перший погляд це здається логічним. Але сучасна доказова медицина говорить про інше.

Кожен лабораторний аналіз повинен відповідати на конкретне клінічне питання.

Лікар призначає дослідження не тому, що воно існує, а тому, що його результат може вплинути на подальше лікування.

Саме тому одним із головних принципів сучасної лабораторної медицини є проста формула: правильний аналіз, правильному пацієнту, у правильний час.

Якщо ж дослідження виконують без достатніх показань, вони далеко не завжди приносять користь.

Проблема, яку вже визнає весь світ

У міжнародній медичній літературі існує окремий термін overtesting, тобто надмірне лабораторне обстеження.

​За даними сучасних досліджень, від 40% до 60% лабораторних досліджень можуть виконуватися без достатніх клінічних показань. Саме тому концепція diagnostic stewardship сьогодні активно впроваджується у США, Канаді та країнах Європи, а також підтримується CDC як один із ключових інструментів зменшення непотрібного тестування та підвищення якості діагностики.

​Саме тому у США ABIM Foundation започаткував кампанію Choosing Wisely. Її метою стало скорочення необґрунтованих медичних тестів, процедур і лікування, користь яких не підтверджена доказами. Згодом Choosing Wisely перетворилася на міжнародний рух, до якого приєдналися десятки професійних медичних товариств і понад 30 країн.

Чому зайвий аналіз може зашкодити

Більшість людей вважає, що найгірше, що може статися, це пропустити захворювання.​ Насправді існує інша проблема, про яку говорять значно рідше, хибнопозитивні результати.​ Жоден лабораторний тест не має абсолютної точності. Навіть у здорової людини окремі показники можуть випадково виходити за межі референтних значень і при цьому не свідчити про хворобу.

Саме так нерідко починається діагностичний каскад.

Спочатку пацієнту рекомендують повторити аналіз. Потім призначають нові лабораторні дослідження, ультразвукове обстеження, КТ або МРТ. У деяких випадках справа доходить навіть до інвазивних процедур.​ У підсумку людина витрачає гроші, час і нерви, хоча початкове відхилення могло не мати жодного клінічного значення.

Саме ризик таких діагностичних каскадів сьогодні активно обговорюється у провідних міжнародних медичних журналах.

Які аналізи найчастіше призначають без достатніх показань

Йдеться не про те, що ці дослідження є непотрібними. У певних клінічних ситуаціях вони дійсно допомагають лікарю. Проблема виникає тоді, коли їх виконують без симптомів, без огляду спеціаліста або лише тому, що вони входять до складу популярного "чек-апу".

Серед прикладів, які регулярно згадуються у міжнародних рекомендаціях:

• онкомаркери для здорових людей без показань;
• IgG-тести для діагностики харчової непереносимості;
• великі панелі вітамінів без клінічної необхідності;
• розширені гормональні панелі без відповідних симптомів;
• повторні лабораторні дослідження, якщо їх результат не вплине на подальше лікування.

У більшості випадків проблема полягає не в самому аналізі, а у відсутності обґрунтованої мети його призначення.

Лабораторія не ставить діагноз

Сучасна медицина поступово відходить від принципу "перевірити все". Натомість дедалі більшого значення набуває персоналізований підхід.​ Жоден лабораторний аналіз не лікує пацієнта.​ Він лише допомагає лікарю ухвалити клінічне рішення.

Саме тому результати досліджень завжди повинні оцінюватися разом зі скаргами, історією хвороби, результатами огляду та інших методів обстеження.

Як пацієнту уникнути зайвих витрат

Перед тим як оплачувати великий перелік досліджень, варто поставити лікарю кілька простих запитань.

• Що саме ми хочемо підтвердити або виключити цим аналізом?
• Чи зміниться лікування залежно від його результату?
• Чи рекомендують це дослідження міжнародні клінічні настанови саме у моїй ситуації?
• Чи дійсно його потрібно повторювати зараз?

У більшості випадків саме така розмова допомагає уникнути непотрібних витрат і зосередитися лише на тих дослідженнях, які мають реальну клінічну цінність.

Головний висновок

Лабораторна медицина є одним із найбільших досягнень сучасної системи охорони здоров'я. Саме завдяки їй лікарі можуть швидше встановлювати діагноз, контролювати перебіг захворювання та оцінювати ефективність лікування.

Проблема полягає не в лабораторіях і не в кількості доступних аналізів. Проблема починається тоді, коли дослідження призначаються без чіткої клінічної мети.

Сьогодні провідні міжнародні експерти дедалі частіше говорять не про необхідність виконувати більше аналізів, а про необхідність призначати їх розумніше.

​Сучасна медицина давно перестала оцінювати свою якість кількістю призначених аналізів. Її справжня цінність полягає в тому, щоб кожне дослідження мало чітку мету, допомагало лікарю ухвалити правильне рішення і приносило реальну користь пацієнтові. Адже іноді один вчасно призначений аналіз може змінити тактику лікування, тоді як десятки досліджень "про всяк випадок" лише забирають час, кошти та створюють зайві приводи для хвилювання.