У США випробовують "супервакцину" проти COVID-19: чим вона відрізняється і як працює

В Армійському науково-дослідному американському інституті імені Волтера Ріда (WRAIR) почалися випробування на людях панкоронавірусної вакцини SpFN. Її створили з використанням наночастинок шиповидного білка, вона призначена для захисту від великої кількості варіантів коронавірусу.

У разі успіху, стверджують розробники, більше не буде потреби у проведенні регулярної бустерної імунізації. Водночас деякі фахівці висловлюють сумніви щодо ефективності американської "диво-зброї" проти COVID-19, йдеться у матеріалі DW.

Як діє "супервакцина"

SpFN – це білкова вакцина. Її принцип дії аналогічний Novavax, схваленій Європейським агентством із лікарських засобів (EMA) наприкінці грудня 2021 року.

Американський панкоронавірусний препарат базується на феритині – ендогенній білковій молекулі, здатній накопичувати залізо. Вона згортається в 24-гранну кулю, схожу на футбольний м'яч. На кожну нову грань наноситься характерний шиповидний (спайковий) білок іншого варіанта коронавірусу, що робить вакцину універсальною, а також легко модифіквованою.

Раніше схвалені вакцини також спрямовані на цей шиповидний білок, тому що саме через нього різні варіанти коронавірусу проникають у клітини людини. За словами розробників, після вакцинації SpFN починають вироблятися антитіла, які зв'язуються з цим білком у такий спосіб, що вірус більше не може стикуватися зі своїм рецептором на клітинах і, відповідно, заражати людину.

Водночас вакцинація активує Т-клітини, які у разі наявності інфекції розпізнають та вбивають інфіковані клітини, запобігаючи розмноженню вірусу. SpFN також містить підсилювач ALFQ, який негайно активізовує імунну систему. Винахідники кажуть, що завдяки цьому підсилювачу "супервакцина" вийшла особливо безпечною та ефективною.

На відміну від мРНК-вакцин SpFN не потрібно тримати в холодильнику за двозначних температур нижче нуля, що значно спрощує зберігання та доставку, як і у випадку з Novavax.

Успішні досліди на мавпах

Вакцина SpFN була розроблена в Армійському дослідному інституті імені Волтера Ріда в Сілвер-Спрінг (штат Меріленд, США). Спочатку її протестували на бенгальських макаках. У них, за даними дослідників, вакцинація викликала появу сильних нейтралізуючих антитіл проти вихідного коронавірусу, а також проти чотирьох інших його варіантів – Альфа, Бета, Гамма і Дельта. Крім того, вона була ефективна проти вірусу SARS-1, хоча він значно відрізняється від SARS-CoV-2.

Дослідники з WRAIR в статті, опублікованій у журналі Science Translational Medicine, написали, що антитіла, які з'являються в результаті використання SpFN, також мають бути здатні боротися зі штамом Омікрон. Зазначається, що після успішних випробувань на макаках вже були проведені дослідження першої фази та на людях.

"Вони повинні прокласти шлях для універсальної вакцини, яка захищає не тільки від поточних варіантів вірусу, але і від майбутніх. Ми хотіли б дочекатися отримання клінічних даних, перш ніж публікувати їх, але поки все йде саме так, як сподівалися", – пояснив один із творців SpFN Кайвон Моджаррад.

Внесок у боротьбу з наступною пандемією та сумніви

Медичний радник Білого дому, головний американський інфекціоніст Ентоні Фаучі висловив переконання, що в довгостроковій перспективі розробка універсальної вакцини проти коронавірусу може зробити внесок у запобігання наступній пандемії.

"Багато інвестується не тільки в поліпшення вакцин проти SARS-CoV-2, які є у нас, але й у розробку препаратів наступного покоління, особливо універсальних вакцин проти COVID-19", – зазначив Фаучі.

Інші фахівці наголошують, що людству ще належить переконатися, чи дійсно препарат, розроблений американськими військовими вченими з WRAIR, є "диво-зброєю", яка стане переломом у боротьбі з пандемією і стримає поширення нових варіантів коронавірусу.

"Не бачу в цьому випадку "чудодійної вакцини". Ще невідомо, чи захищає вона від усіх можливих варіантів SARS-CoV-2, яких сьогодні навіть не існує. Я б поставився до цього скептично", – заявив імунолог та науковий директор Німецького дослідницького центру ревматизму в Берліні Андреас Радбрух.

Глава німецького товариства імунології Карстен Вацль додав, що білкові вакцини дешевші і їх простіше зберігати – це їхні переваги перед мРНК-вакцинами, особливо для бідних країн. Однак імунітет, що виникає після введення білкової вакцини, теж "не вічний, тому і в цьому випадку щеплення доведеться повторювати".

Як повідомляв OBOZREVATEL, Франція першою в світі почала використовувати таблетки Paxlovid для лікування коронавірусу. Ліки розробила компанія Pfizer.