Донськой: Україна виходить на пік COVID-захворюваності, пенсіонери, як і раніше, в небезпеці. Інтерв'ю

Хвиля коронавірусу в Україні може досягти піку в період 17-20 лютого, а потім піде на спад. Проте реальна добова статистика захворюваності може в рази перевищувати офіційні показники.

Більшість карантинних обмежень можуть бути скасовані в Україні наприкінці лютого або на початку березня. Водночас небезпека важких ускладнень коронавірусної хвороби та смерті, як і раніше, найбільша у груп ризику, зокрема, пенсіонерів, які не зробили жодного щеплення. Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL розповів лікар-імунолог Борис Донськой.

– Ми бачимо в Україні небувале зростання захворюваності на коронавірус, щодня встановлюється новий "рекорд". Чи скоро ця хвиля вийде на пік?

– Ми можемо подивитися динаміку країн, які вже давно пройшли пік, і зрозуміти, що тиждень, максимум півтора може бути зростання. Далі піде зниження. Хвиля себе вичерпає.

– Скільки нових випадків захворювання може фіксуватися на піку?

– Справжні цифри в декілька разів вищі. Скільки риби в ставку? Якщо ви один раз закинули вудку і спіймали одну, то ви стверджуєте про наявність однієї, але ви, мабуть, підозрюєте, що там є ще. Всі ці цифри мають абсолютно умовне відношення до життя.

Британці роблять понад мільйон тестів на день. Вони взяли окремо декілька міських районів, декілька сільських районів і всіх там перевірили. З’ясувалося, що у них було трикратне недовиявлення коронавірусу.

Відповідно, у нас може бути набагато більша цифра. Недовиявлення, можливо, десятикратне.

– Справа в рівні тестування?

– Справа в тому, що переважна більшість українців уже не йде тестуватися, а купує швидкі тести. Родичі хворих, які мають такі самі симптоми, апріорі розуміють, що хворіють на той самий COVID-19 і не бачать сенсу робити тест. Ви можете запитати людей, які перехворіли, – скільки їхніх рідних із тими самими симптомами не робили тест.

Тому разів у п’ять точно ситуація гірша. Але навіть цей множник умовний.

– Ви знаєте, що в деяких країнах скасовують карантинні обмеження, незважаючи на досить високий рівень захворюваності. Вони пояснюють це тим, що штам Омікрон дуже швидко поширюється, його просто неможливо стримати, отже, немає потреби запроваджувати обмеження. Чи має Україна йти таким самим шляхом?

– Вона піде таким шляхом, але, як завжди, з люфтом запізнення на місяць або, щонайменше, на 2-3 тижні. Поки наша бюрократія побачить, що зробили британці, поки підпишуться всі папери… Те, що очевидно зараз для всіх, стане наказом МОЗ за 3-4 тижні.

– У нас скасують карантинні обмеження?

– Так. Ми йдемо в такому самому тренді. Єдиний момент, на що треба звертати увагу – це заповненість реанімацій. Якщо ця заповненість почне досягати неприємного рівня, тоді можливо обмеження на навчання, карантини в школах – так само, як з грипом.

Адже слово "карантин" не прийшло до нас у ці роки. Майже щороку були карантини, пов'язані з грипом. Коли хворих на грип було трошки забагато, дітей відправляли на два тижні зі школи, і відразу зростання йшло трохи менше.

Так і тут. Треба слідкувати за ліжками в реанімаціях і у відділеннях, а не за цими абстрактними цифрами, які ні про що не говорять. Буде половина ліжок вільних – можна спокійно далі жити в звичайному режимі.

– Останнє запитання – про бустерну дозу вакцини. Як вона вплине на нинішню ситуацію із захворюваністю?

– Хвиля інфікування не піде на спад. Давайте уявимо зовсім божевільну картину, якої не буде – що переважна більшість людей похилого віку зробила цей бустер. Вони насправді і першу, і другу дозу не зробили, але уявимо.

Якби вони зробили, то дійсно ми б могли сподіватися не на дворазове зниження тяжких випадків загалом у популяції і сміливо бути спокійними, що реанімації у нас не будуть переповнені. Але переважна більшість людей похилого віку не зробила ані першої, ані другої дози щеплення.

А бустер для молодих і здорових? Він теж в принципі має позитивний результат, але такий незначний! Ці люди і так, отримавши два щеплення, вже фактично не будуть мати тяжких наслідків. Захворіти? Так, запросто. Навіть з температурою, навіть з перебігом середньої важкості. Але вони до реанімації не потраплять і не помруть.

Тому для них ми не побачимо особливої різниці – мали вони бустер чи ні. А от для пенсіонерів ми б побачили. Але, на жаль, ми не побачимо це з іншої причини – бо вони не роблять щеплення взагалі.

– Передусім бустерна доза була призначена для людей із груп ризику?

– Так. Бо там ми бачимо різницю. Навіть двократно вакцинований пенсіонер 75 років має 0,5% ймовірності важкого перебігу. А якщо він тричі вакцинований, то ці пів відсотка перетворюються на 0,2%. В умовах великих країн це сотні врятованих життів. Це має сенс.