Дефіцит ліків в Україні: "Доступні ліки" та нові правила

З 7 до 13 вересня 2026 року головною темою для пацієнтів стала доступність ліків після нових ударів по фармацевтичних складах. Також правоохоронці викрили масштабне виробництво підроблених ін’єкцій для схуднення, а держава підготувала зміни у програмі "Доступні ліки".

Ще один великий фармсклад потрапив під удар

Протягом двох днів російські війська атакували склад Universal Logistic у Бориспільському районі. За даними "Української правди", це один із найбільших фармацевтичних складів країни площею 21 тис. кв. м. Він обслуговував великих дистриб’юторів, які постачають ліки до аптек.

Які саме препарати були знищені та наскільки постраждали запаси, офіційно не повідомлялося.

Водночас Аптечна професійна асоціація України повідомила, що в окремих регіонах уже виникають затримки постачання та тимчасова відсутність деяких ліків. Серед них є препарати з програми "Доступні ліки". Запасів окремих позицій в аптеках може вистачити на два-три тижні. Конкретні назви та регіони асоціація не вказала.

Натомість директор Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов заявив, що загального дефіциту ліків немає, а аптечні мережі мають запас приблизно на один-два місяці.

Наразі немає підстав говорити, що українські аптеки залишаться без ліків. Але локальні перебої вже можливі. Пацієнтам із хронічними захворюваннями варто перевіряти наявність своїх препаратів заздалегідь.

Імпортовані ліки хочуть розподіляти між різними складами

Щоб не зберігати великі партії препаратів в одному місці, МОЗ і дистриб’ютори обговорили можливість одразу після ввезення розподіляти ліки між кількома складами. Держлікслужба має підготувати практичні роз’яснення, повідомив Кабінет Міністрів.

Такий підхід зменшує ризик одночасної втрати великої партії ліків. Але кожен склад повинен забезпечувати правильну температуру, умови зберігання та контроль руху препаратів.

Окремо МОЗ запропонувало спростити перевірку імпортованих ліків. Серед пропозицій є огляд упаковок за фотографіями та первинна перевірка вантажу працівником компанії-імпортера. Лабораторні дослідження у передбачених законом випадках мають зберегтися.

Поки це лише проєкт. Фотографія може підтвердити вигляд упаковки, але не склад і якість препарату. Тому у фінальному документі має бути чітко визначено, які серії обов’язково перевірятимуть у лабораторії та хто відповідатиме за помилковий допуск ліків на ринок.

Викрито виробництво підроблених препаратів для схуднення

Дніпропетровська обласна прокуратура повідомила про викриття схеми виробництва і продажу препарату Biopatid. Його пропонували як ін’єкційний засіб із тирзепатидом для зниження ваги та контролю рівня цукру.

Після понад 250 обшуків 27 людям повідомили про підозру. За версією слідства, препарат виготовляли у підпільній лабораторії без належного контролю якості. Продавали його через інтернет, медичні центри та косметологічні салони, а покупцям показували підроблені сертифікати. Проведена за ініціативою СБУ експертиза визнала вилучений препарат фальсифікованим, пише "Українська правда. Життя".

Досудове розслідування триває, тому роль конкретних людей і медичних закладів ще має встановити суд.

Головний ризик для пацієнта полягає в невідомому складі та дозуванні ін’єкції. Препарати для лікування діабету й ожиріння не можна купувати через соцмережі, косметологічні салони або посередників. Красива коробка та сертифікат у телефоні не гарантують безпеки.

НСЗУ оновила переліки "Доступних ліків"

Наказом НСЗУ №491 затверджено нові переліки програми реімбурсації. До них увійшли 663 позиції основних препаратів, 63 позиції інсулінів, 42 комбіновані препарати та 37 медичних виробів. Нові переліки почнуть діяти 30 вересня.

Проте сама кількість позицій ще не показує, наскільки програма стала доступнішою. Для пацієнта важливіше, які препарати можна буде отримати безоплатно, за які доведеться доплачувати та чи будуть вони в конкретній аптеці. Частина переліків, затверджених раніше, також залишається чинною, пояснює профільне видання "Аптека".

Ще одна можлива зміна стосується електронного рецепта. МОЗ пропонує дозволити отримувати призначені ліки частинами. Якщо в одній аптеці немає всієї кількості, пацієнт зможе забрати частину упаковок, а решту отримати пізніше або в іншій аптеці.

Кожну видачу фіксуватимуть в електронній системі. Загальна кількість ліків і строк дії рецепта не зміняться. Поки це проєкт, тому аптеки ще не зобов’язані працювати за новим правилом.

МОЗ готує нові правила обігу ліків

МОЗ винесло на обговорення законопроєкт, який має підготувати фармринок до регуляторних змін із 1 січня 2027 року.

Пропонується скоротити строк реєстрації препаратів із 210 до 180 днів. Для деяких українських ліків із діючою речовиною вітчизняного виробництва хочуть запровадити спрощену процедуру. Кабмін також може отримати право тимчасово обмежувати експорт препаратів, якщо їх бракуватиме українським пацієнтам.

Для людей це може означати швидшу появу нових ліків і додатковий захист від дефіциту. Але всі ці норми поки залишаються проєктом.

Головний ризик полягає у переході до нового регулятора. Якщо він не матиме достатньо фахівців, фінансування та робочих електронних систем, реєстрація препаратів і клінічні дослідження можуть не прискоритися, а навпаки зупинитися.

Антибіотики мають призначати лише за чіткими показаннями

МОЗ затвердило нові стандарти застосування протимікробних препаратів. Антибіотикотерапію рекомендовано починати, якщо бактеріальну інфекцію підтверджено аналізами або лікар має достатні підстави її підозрювати. Через дві-три доби лікування потрібно переглянути з урахуванням стану пацієнта та результатів досліджень.

Для пацієнта сенс простий: антибіотик не повинен автоматично призначатися через температуру, кашель або біль у горлі. Такі симптоми часто спричиняють віруси, проти яких антибіотики не працюють.

Водночас не кожному пацієнтові обов’язково потрібен аналіз перед першою дозою. Рішення залежить від стану людини та ймовірності бактеріальної інфекції. Але призначення має бути обґрунтованим, а не зробленим "про всяк випадок".

Держава оплачуватиме новий вид протезування

Кабмін запустив дворічний проєкт для людей зі складними ампутаціями, яким через біль, рубці або інші проблеми не підходять звичайні протези. Під час остеоінтегративного протезування імплантат встановлюють безпосередньо в кістку, а до нього приєднують зовнішній протез, пояснює МОЗ.

НСЗУ оплачуватиме операцію, лікування у стаціонарі, реабілітацію та 1,2 млн грн за систему кісткової фіксації. Зовнішній протез і його обслуговування фінансуватиме Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.

Ця технологія підходить не всім. Пацієнтів відбиратимуть за медичними показаннями, а проводити операції зможуть лише визначені МОЗ державні та комунальні лікарні.

Сухий залишок

Системного дефіциту ліків в Україні поки не підтверджено, але після ударів по складах локальні перебої стали реальним ризиком. Пацієнтам із хронічними захворюваннями варто завчасно перевіряти наявність препаратів, але не скуповувати їх на місяці вперед і не змінювати лікування самостійно.

Держава розосереджує постачання, оновлює "Доступні ліки" та готує частковий відпуск препаратів за е-рецептом. Це допоможе лише за умови, що прискорення імпорту не перетворить контроль якості на формальну перевірку фотографій.

Справа з підробленими ін’єкціями для схуднення ще раз показала головне: ліки не можна купувати через соцмережі, салони та сумнівних посередників. Нові правила застосування антибіотиків і державне фінансування складного протезування виглядають корисно, але їхній результат визначатимуть не заяви, а реальна робота системи.