Блог | Легалізація медичного канабісу: всі "ЗА" та "ПРОТИ"

Проблема постійного болю, як душевного, так і фізичного в нашій країні була актуальна завжди.

Але, особливо гостро вона постала в останні роки, як у зв’язку з війною, так і з загальною негативною напругою у суспільстві, через ту ж пандемію та постійний економічний занепад. А всі ці фактори разом можуть мати дуже важкі наслідки для здоров’я багатьох наших співгромадян. І вся справа тут не тільки в безпосередньому лікуванні тяжко хворих людей, але і в можливості лікарів принести своїм пацієнтам, нехай тимчасове, але полегшення від сильного болю, якій супроводжує багато тяжких хвороб. Та вже дуже давно всім відомо, що в багатьох країнах світу, таке знеболювання проводиться не лише за допомогою різних анальгетиків, але із застосуванням вже давно легалізованого там медичного канабісу! А що ж відбувається у нас, з питанням щодо його легалізації?

Тут, як і в будь-якому складному соціальному питанні, відразу виникли дві протиборчі сторони:

1) Ті, хто проти легалізації. Їх основний аргумент – легалізація медичної марихуани, неодмінно призведе до зростання кількості людей які вживають наркотики. А разом з цим, ще більш зросте чорний ринок наркотичних речовин. Крім цього, противники легалізації переживають, що жорсткого контролю за цією сферою з боку держави, і правоохоронних органів, добитися все одно не вдасться. А тому, на їхню думку, стануть можливими варіанти з вільним продажом медичного канабісу не тільки без рецепту лікаря, але і не тільки тим особам, які цього дійсно потребують.

2) Ті, хто за легалізацію. Прихильникидозволу на легальний продаж медичного канабісу, виключно за рецептами лікарів, в аптеках, і з мінімальним вмістом тетрагідроканабінолу (або, скорочено, ТКГ – психоактивної речовини, яка і робить марихуану наркотиком), дивляться на цю ситуацію під зовсім іншим кутом. Як правило у більшості з них, або є власні важкі захворювання і сильний хронічний біль, або на їхніх очах, у тяжких муках хворіє та помирає (чи вже помер), хтось із близьких їм людей. І коли слухаєш їхні історії, то дуже складно їм не співчувати! Тим більше коли знаєш, що в багатьох розвинених країнах Європи та світу, як я вже сказав, препарати на основі медичного канабісу полегшують хворим життя, роблячи його більш якісним, без перебільшення, для мільйонів людей! Адже другий ключовий хімічний елемент марихуани має назву: канабідіол (скорочено – КБД) якій, наприклад, дуже допомагає при лікуванні епілепсії, а також при різних тривожних розладах, а ще при багатьох неврологічних захворюваннях.

Але, як ви вже зрозуміли, головною лікувальною особливістю медичного канабісу, безумовно є його знеболювальна дія. А тому, можливо, більше за інших його потребують люди з онкологічними захворюваннями, чий біль, на останніх стадіях не здатні вгамувати навіть препарати, що містять сильні наркотичні речовини. І для того щоб краще прояснити ситуацію в цьому питанні, я поспілкувався з відомим українським лікарем-онкологом; зав. хірургічним відділенням онко-диспансеру; лікарем Вищої категорії; віце-президентом Української мамологічної асоціації; членом Американського товариства клінічних онкологів (ASCO); а також членом Європейського товариства медичних онкологів (ESMO) – Анікусько Миколою Федоровичем.

На моє перше запитання: "Чому саме в останні роки у нас в країні активно заговорили про легалізацію медичного канабісу?", Микола Федорович відповів мені прямо: "У онкології є дві основні мети: перша – це максимально ефективне лікування хворих, і друга – це поліпшення якості їхнього життя. А тому, коли ми говоримо про поліпшення якості життя, тут всі методи допустимі: адже якість життя, при важких хворобах – понад усе! Але, оскільки ті знеболювальні препарати які використовують у нас – морфін та інші опіоїди – можуть приносити більше шкоди, ніж користі, безліч людей вже почали розуміти явні переваги при застосуванні медичного канабісу. І до того ж, ми знаємо багато країн, в яких той самий алкоголь вважається більшим злом, ніж марихуана. Одна з основних причин такого відношення криється в тому, що алкоголь здатен викликати агресію, а марихуана ні".

Продовжуючи свою думку, Микола Федорович додав: "Крім того, марихуана має в своєму складі речовини, які можна використовувати , як диссоційовані анальгетики – вони покращують психологічний стан онкологічних хворих. І на додаток, вони відмінно працюють при лікуванні анорексії , викликаючи апетит; а канабіноїдне масло, наприклад, дуже допомагає дітям з ДЦП".

На моє наступне запитання: " При яких саме онкологічних захворюваннях, і на якій стадії необхідно застосовувати медичний канабіс?", Микола Федорович відповів так: "У першу чергу це ті пацієнти, які страждають від хронічного больового синдрому. А також всі хворі в термінальній стадії – простіше кажучи ті, кому медицина, на жаль, вже нічим не може допомогти. Але, якщо ми не можемо врятувати людині життя, то ми зобов’язані зробити все, для поліпшення його якості, на той проміжок часу якій ще залишився у хворого"… "Але ж людина, при хронічному больовому синдромі – продовжує Микола Федорович – в тому числі і через відсутність того ж медичного канабісу, як я вже сказав, змушена приймати наркотики, через які вона поступово стає асоціальною та дратівливою, яка живе лише від однієї дози до наступної, а тому, якщо ми можемо полегшити страждання тяжко хворої, або вже помираючої людини, ми повинні використовувати для цього всі шанси та можливості, в тому числі і застосовуючи медичний канабіс!"

Наступне моє запитання було таким: "Які побічні наслідки можуть спостерігатися у

онко-хворих, після прийому знеболюючих на основі морфію – наркотику, якій часто застосовують для зняття хронічного больового синдрому?" Микола Федорович пояснив мені, що побічні явища в таких випадках діляться на фізичні і психологічні:

"Фізичні – перш за все, це парез кишківника – здуття живота, спазми, нудота, блювота і т.д., які також можуть дуже негативно відбиватися на підшлунковій залозі; Психологічні – це формування психічної та фізичної залежності від того ж морфію. І причина тут проста – у кожної людини виробляються свої власні ендорфіни (гормони щастя). Але по мірі того як ми регулярно вводимо в її організм морфін, або інші опіоїди, штучно впливаючи на рецептори головного мозку, то природне вироблення ендорфінів припиняється, а організм вже чекає лише штучного їх утворення".

І ось тут виникає резонне, та водночас, парадоксальне питання: "Так може взагалі заборонити наркотичні засоби в якості знеболюючих , якщо вони приносять шкоди більше, ніж користі?" Та, відразу у професійного лікаря-онколога виникає однозначна відповідь: "Але, хіба має право лікар, який з усіх сил намагається полегшити фізичні страждання хворого, відмовитися від такої можливості? Якщо інших, більш легких, і набагато менш шкідливих засобів в його арсеналі просто НЕМАЄ!"

Та заради справедливості треба визнати, і про це Микола Федорович відверто каже сам: "Повністю замінити опіоїди, медичний канабіс не зможе. Але при лікуванні: хвороби Альцгеймера; епілепсії; церебральних змін після черепно-мозкових травм; ПТСР; та різних розладів на психосоматичному рівні – йому (медичному канабісу) просто немає альтернатив!"

І ось ще один, дуже жорстокий парадокс, який спостерігається в ситуації із забороною легалізації медичної марихуани: "Ми ж усі відносимося до себе зі співчуттям! І, якщо в нас заболить, наприклад, горло, або зуб, то ми завжди можемо звернутися до лікаря, який допоможе усунути цей біль за кілька днів. Але коли інша, чужа нам людина, з діагнозом "рак", корчиться від болю місяцями, і в підсумку починає просто благати лікарів зробити їй – всупереч всім законам – евтаназію, тому що вона більше вже не може цей біль виносити – більшості з нас це взагалі ніяк не торкнеться. Адже головне – що в тебе самого все добре…" – резюмує свою думку Микола Федорович. Тому, на сьогоднішній день десятки тисяч (якщо не більше) наших співгромадян мають гостру потребу в ліках, які містять медичний канабіс. І цю проблему, на думку багатьох профільних лікарів, просто не можливо більше ігнорувати!

А люди, які говорять про те, що легалізація медичної марихуани – це шкідливо, або небезпечно, можуть пригадати, наприклад, історію із забороною алкоголю в США, в тридцяті роки, 20-ого століття. І до чого та заборона, в решті решт призвела – до найсильнішої криміналізації цієї сфери, до масової підпільної торгівлі спиртним, а ще до створення цілої мережі мафіозних кланів, які все одно ввозили алкоголь на територію США, влаштовуючи при цьому криваві гангстерські розбірки.

А якщо говорити про сьогодення, так напевно у кожному домі, на кухні є досить немаленький кухонний ніж (і, як правило, він там не один), так ось цей ніж – це потенційно небезпечна холодна зброя, якою, при бажанні, можна легко вбити людину… То може ми і ці ножі теж заборонимо продавати, і виробляти також? Бо люди-то від них насправді гинуть!

І закінчуючи нашу розмову з Миколою Федоровичем, якось сам собою народився висновок з усього вищесказаного: "Хіба не було б краще, відповідно до закликів МОЗ України, все-таки дозволити офіційний продаж медичного кнабісу, який полегшить страждання тяжкохворих людей, і таким чином вивести з тіні, хоча б частково, чорний ринок наркотиків. Адже маючи можливість легально купити медичну марихуану, з рецептом лікаря на руках, людина не стане звертатися з цього приводу до різних кримінальних ділків, які, за великі гроші, можуть йому підсунути невідомо що! І тут головна вимога до нашої Держави – це суворий облік цих препаратів, та жорсткий контроль за їх розповсюдженням! А медичні показання щодо призначення конкретних ліків, і виписки рецептів, так і залишаться сферою відповідальності наших лікарів" –завершив цю бесіду професійний лікар-онколог.

Я ж від себе особисто лише додам, що нашому суспільству вкрай необхідно розвивати культуру, в першу чергу, в молодих людях. Починаючи з культури споживання тих же алкогольних напоїв, і закінчуючи культурою свого ставлення до застосування лікарських засобів з особливими властивостями. І я впевнений, що тільки тоді, наші співгромадяни нарешті

по-справжньому зрозуміють безсмертні слова, великого лікаря Парацельса: "Ліки від отрути відрізняє лише доза!" І нехай ця доза буде завжди розумною, та приносить лише максимальну користь!

Дякую за увагу!