Ліки зникають з аптек: що робити пацієнтам і чому МОЗ знову запізнюється

Росія руйнує фармацевтичну логістику, МОЗ проводить наради, а люди бачать кінцевий результат: призначеного препарату немає, і ніхто не пояснює, коли він з’явиться.

Називаймо речі своїми іменами. В Україні вже фіксують дефіцит окремих лікарських засобів. Аптеки повідомляють про відсутність препаратів, затримки постачання та скорочення запасів у деяких регіонах до двох-трьох тижнів. Проблема торкнулася навіть програми "Доступні ліки", про що повідомила Аптечна професійна асоціація України.

Асоціація не назвала конкретних препаратів і регіонів. Це не дозволяє оцінити масштаб проблеми, але не скасовує самого факту дефектури, тобто відсутності потрібних ліків в аптеках. Заперечувати дефіцит лише тому, що держава не створила красивої таблиці, це вже не аналітика, а бюрократична гомеопатія.

Учора були, сьогодні немає

Під час перевірки Tabletki.ua повідомляв, що в аптеках Києва не знайдено ані L-тироксину 100 мкг №50, ані Еутироксу" 50 мкг №100.

Це не означає, що з України зник увесь левотироксин у всіх дозуваннях. Дані аптечних агрегаторів змінюються протягом дня. Але пацієнтові, який постійно приймає конкретний препарат у призначеній дозі, від цього не легше. Йому потрібні не абстрактні "аналоги десь на ринку", а таблетки сьогодні.

Левотироксин зазвичай приймають довічно. Тривала перерва може призвести до повернення симптомів і втрати контролю над захворюванням, про що попереджає британська NHS.

Що робить МОЗ

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко визнав, що МОЗ не веде реєстру ліків, знищених унаслідок російських атак. Причиною він назвав комерційну таємницю. Міністерство проводить зустрічі з учасниками ринку та просить постачальників завчасно повідомляти про можливі перебої, передає "Інтерфакс-Україна".

Ляшко також згадав дефіцит протиепілептичних препаратів на початку 2026 року. За його словами, перебої тривали близько трьох тижнів, оскільки виробник не попередив державу про затримку відновлення виробництва. Водночас міністр назвав ситуацію з ліками прогнозованою.

Коли держава не знає, які препарати знищені, у якій кількості та на скільки вистачить залишків, слово "прогнозована" звучить як фармацевтичний гороскоп.

Уряд дозволив компаніям розосереджувати запаси між додатковими складами, зокрема тими, яких немає в їхньому ліцензійному реєстрі. Це може зменшити ризик одночасної втрати великих партій. При цьому державний контроль якості формально зберігається, включно з відбором зразків і лабораторними дослідженнями у визначених випадках. Такі правила описали Кабінет Міністрів і Держлікслужба.

Розосередження запасів є правильним кроком, але воно не повертає препарат на полицю і не пояснює пацієнтові, де отримати заміну.

Тому питання до Віктора Ляшка просте: навіщо країні міністр, якщо система помічає дефіцит лише після того, як люди вже не можуть купити призначені ліки?

Коли переривати лікування особливо небезпечно

Не кожна пропущена таблетка закінчується реанімацією. Ризик залежить від захворювання, препарату та тривалості перерви. Проте для частини терапій зупинка лікування справді може спричинити загострення, госпіталізацію або створити загрозу життю.

При епілепсії пропуски протисудомних препаратів можуть спричинити поновлення нападів. Тривалий напад потребує невідкладної допомоги, а регулярне лікування зменшує ризик раптової смерті при епілепсії, зазначає NHS.

Переривання антиретровірусної терапії при ВІЛ може призвести до швидкого зростання кількості вірусу в крові, погіршення роботи імунної системи та появи стійкості до препаратів. Тому клінічні рекомендації Національних інститутів здоров’я США радять максимально скорочувати будь-яку вимушену перерву.

При туберкульозі самовільне припинення лікування сприяє формуванню стійкості бактерій до антибіотиків. Терапія стає довшою, дорожчою та складнішою, а людина може продовжувати поширювати інфекцію. ВООЗ прямо попереджає про небезпеку передчасного припинення курсу.

Без регулярної терапії астма може завершитися тяжким нападом і госпіталізацією. Неконтрольований артеріальний тиск підвищує ризик інсульту, інфаркту та ураження нирок. Це підтверджують матеріали ВООЗ щодо астми та артеріальної гіпертензії.

До окремої групи ризику належать пацієнти з орфанними, аутоімунними та онкологічними захворюваннями, а також люди, які лікують вірусні гепатити. Для них можливість заміни залежить від конкретного препарату, а перерва може означати втрату контролю над хворобою.

Бідність стає медичним фактором

Коли препарату немає в легальній аптечній мережі, виникає передбачуваний сценарій. Людина з грошима замовить його з Польщі, Румунії, Болгарії чи Молдови. Людина без грошей чекатиме, змінюватиме схему навмання або залишиться без терапії.

Дефіцит у легальному аптечному сегменті створює ринок сірого імпорту. Разом із препаратами з’являються переплати, сумнівні продавці, невідомі умови перевезення та ризик фальсифікату. Система не пропонує рішення, тому пацієнт оплачує цей управлінський аутсорсинг власними грошима та здоров’ям.

У масштабі країни такі перебої можуть спричинити додаткові загострення, виклики екстреної допомоги, госпіталізації та смерті. Порахувати їх буде складно, адже немає відкритого державного обліку знищених запасів та оперативної картини дефіциту за конкретними препаратами й регіонами.

Дуже зручна конструкція: немає реєстру, немає цифри, немає факапу.

Що потрібно зробити зараз

Україні потрібен публічний моніторинг наявності ліків у розрізі діючої речовини, дозування та регіону. Виробники й постачальники мають завчасно повідомляти про загрозу перебоїв, а держава повинна створити резерв критично важливих препаратів не лише для лікарень, а й для амбулаторних пацієнтів.

Паралельний імпорт із країн ЄС має бути легальним, контрольованим і доступним через звичайні аптеки. Не через Telegram, багажник автобуса та знайому стюардесу. Якщо препарату немає, МОЗ повинно повідомити строки відновлення постачання та надати зрозумілі рекомендації щодо безпечної заміни.

Пацієнтам не варто чекати останньої таблетки. Якщо запас препарату закінчується, потрібно завчасно звернутися до лікаря та аптеки. Не можна самостійно змінювати дозу, торговельну назву або схему лікування. Навіть при переході на інший бренд левотироксину MedlinePlus радить узгодити заміну з лікарем.

Віктор Ляшко може й далі називати ситуацію прогнозованою. Але коли МОЗ не має повного обліку знищених запасів, не бачить дефіциту в реальному часі й прокидається лише після порожніх аптечних полиць, це не прогнозування. Це ворожіння на порожній пачці "Еутироксу", помножене на управлінську безпорадність і традиційне "ринок сам якось розбереться".

А ринок справді розбереться, тільки за рахунок пацієнта. На державній сліпоті зароблятимуть сірі імпортери, перекупи, посередники та власники дефіцитних залишків. Стверджувати без доказів, що МОЗ свідомо працює в чиїхось інтересах, не можна. Але економіка цього факапу очевидна: чим менше контролю й офіційного постачання, тим дорожча таблетка з багажника. Кінцевий вигодонабувач поки невідомий, кінцевий платник уже визначений.