Блог | Маркетинг не лікує, а саме за це платять українці. Звернення до президента

Сьогодні ми публікуємо дуже важливий текст, написаний двома авторами – співзасновником ГО "Асоціація фармацевтичного та медичного права", доктором юридичних наук, професором Віталієм Пашковим та головою Редакційної ради інтернет-видання OBOZREVATEL Михайлом Бродським.

І важлива ця стаття тому, що вона присвячена одній із найбільших загроз у сучасній українській системі охорони здоров’я – тотальній поширеності нав’язливого фармацевтичного маркетингу з елементами корупції на вітчизняних теренах. Явищу, яке прямо загрожує здоров’ю та життям українців.

Цинічна вітчизняна версія "фармацевтичного маркетингу", коли лікарі нав’язують своїм пацієнтам не ті ліки, які можуть їм допомогти, а ті, за які їм доплачують виробники, повністю спотворила головне кредо медицини: "Не нашкодь". Саме тому, за наявності у вітчизняній системі охорони здоров’я таких болючих проблем, як контрабанда медичних препаратів, засилля фальсифікату на вітчизняних ринках, незахищеність українців перед фарммафією та корупціонерами у білих халатах, а також свавільно відібране у них право на якісні, доступні та безпечні ліки, – ми вважаємо, що проблема фармацевтичного маркетингу по-українськи стоїть нині настільки гостро, що потребує термінового вирішення.

І президентові України, Володимиру Зеленському, котрий нещодавно ініціював державну програму "Здорова нація" – шлях до її реалізації варто було би почати з розв'язання цієї проблеми.

А тепер – власне стаття Віталія Пашкова та Михайла Бродського, яку OBOZREVATEL рекомендує до прочитання.

Фармацевтичний маркетинг: відпочиває Гіппократ, де йдеться про відкат?

В українських реаліях, здавалося б, безневинне явище фармацевтичного маркетингу трансформувалося у дійсно серйозну загрозу. Стимульовані відсотком-винагородою від виробників тих чи інших препаратів, співробітники аптек та медики нав’язують пацієнтам не потрібні їм або й шкідливі препарати. Зокрема, за цією схемою українцям нав’язують "дієтичні добавки" або "харчові продукти для спеціальних медичних цілей". Ці препарати не належать до лікарських засобів, мають невстановлений склад і за промовчанням нездатні ні від чого зцілити. Однак, довіряючи фармацевтам та лікарям, українці витрачають на придбання непотрібних їм препаратів чималі суми. У результаті "маркетологи від медицини" отримують "комісійні", а українці, у кращому разі, просто викидають гроші на вітер. У гіршому – здобувають нові проблеми зі здоров’ям.

Б’є така ситуація і по державі загалом. Адже подібні змови між фармвиробниками та співробітниками аптек та лікарень монополізують роздрібний сегмент аптечної діяльності. А звідси – прямий шлях до стрімкого здорожчання ліків, усе меншої їхньої доступності для малозахищених верств населення, зростання обсягів фальсифікату та втрати податкових надходжень до бюджету.

Як же працює "фармацевтичний маркетинг" в Україні?

Реалізується схема за участю трьох обов’язкових ланок: медичний представник-лікар-фармацевт. Представник тієї чи іншої фармкомпанії або компанії-посередника виходить на лікаря і пропонує йому винагороду за рекомендацію тих чи інших препаратів пацієнтам. Сума "заохочення" для медиків із мізерними зарплатами зазвичай є достатнім аргументом, аби вони під час призначення лікування керувалися не клінічними протоколами, а домовленостями з фарммафією. Найцинічніше – те, що оплачують ці "відкати" для лікарів і аптекарів самі ж українці: за оцінками експертів, підтвердженими Антимонопольним комітетом України, ціни на фармацевтичну продукцію в Україні, порівняно з більшістю країн ЄС, завищені на 40-60%. Саме ця різниця йде на "хабарі" від фармкомпаній лікарям, "відкати" для аптек, що продаватимуть "медичний ширвжиток" та розширення схеми.

Способів проведення взаєморозрахунків між учасниками схеми – чимало. Наприклад, залучений до схеми лікар амбулаторного закладу рекомендує пацієнту (часом – залякуючи його) придбати дороговартісний "медичний виріб" і неодмінно розповідає, де конкретно його купувати. При цьому медичний представник, що продаватиме препарат обдуреному пацієнту, обов’язково перепитає прізвище лікаря – для подальших розрахунків. Медики стаціонарних лікарень можуть "звітувати" перед "замовниками", збираючи етикетки чи упаковки від препаратів.

За фармобман платять самі українці

Переважно українцям нав’язують придбання під виглядом лікарських засобів різного роду дієтичних добавок. За те, що аптеки приймають їх на реалізацію, – фармацевти теж отримують винагороду у межах схеми. І покриття цих "додаткових витрат" разом із винагородою для медиків і змушує виробників та імпортерів завищувати собівартість кінцевої продукції.

І, як зізнаються самі фармацевти у приватних розмовах, завищується вона в рази.

Оскільки ліки – не предмет розкоші, а продукт першої необхідності, держава бере участь у процесі ціноутворення та продажу окремих груп лікарських засобів. Зокрема, МОЗ, орієнтуючись на середні ціни на ті чи інші препарати у сусідніх країнах – Польщі, Словаччині, Чехії, Латвії та Угорщині – встановлює граничну оптову відпускну ціну на низку лікарських засобів. Однак через необхідність фінансувати згадану схему виробники та імпортери фармпродукції не вкладаються у встановлені державою межі. У результаті, наприклад, препарат Діазепам аптеки закуповують по 52 грн за ампулу (при встановленій Наказом МОЗ № 205 від 08.02.2021 граничній ціні 11 грн 4 копійки за упаковку), Морфін – по 70 грн за ампулу (при рекомендованій ціні 9,06 за упаковку) і Фентаніл – по 64,7 грн за ампулу (а мали би платити не більше за 15,25 грн за упаковку).

Маркетингові угоди у фармацевтиці: дорого, винахідливо, небезпечно

Участь у корупційній схемі "фармацевтичного маркетингу" по-українськи беруть як вітчизняні виробники, так і імпортери. І маркетингові угоди вони укладають з аптечними мережами або самостійно, або через посередників.

При цьому аналіз маркетингових угод як вітчизняних, так і закордонних фармкомпаній показує: до переліку препаратів, за "напарювання" яких українцям вони платять аптечним мережам, нерідко потрапляють лікарські засоби, які заборонено продавати без рецепта. За кожну реалізовану одиницю внесеної до маркетингової угоди продукції аптечна мережа отримує від 15 до 60% її вартості.

Окремим видом бізнесу в Україні стало надання посередницьких послуг з укладання таких угод між фармвиробниками та імпортерами і роздрібними аптечними мережами. Цим займається низка компаній, кінцевими бенефіціарами яких є кілька пов’язаних між собою осіб. Цілком вірогідно, ці компанії ведуть подвійну бухгалтерію і ухиляються від сплати податків. Опосередкованим доказом цього може бути кримінальна справа № 760/28605/20 у ЄРДР, порушена щодо низки таких компаній-посередників через підозру в участі у злочинній схемі. У межах провадження суд навіть дозволив слідчим провести в офісах цих компаній обшуки та вилучити у разі виявлення документацію щодо реального обігу коштів, обсягу наданих послуг та отриманих прибутків, проведених розрахунків та можливого "відмивання" коштів. Розслідування – триває.

Компанії, що "заплямували" себе участю в агресивному фарммаркетингу

А зараз – трохи сухої, але вкрай важливої інформації: перелік компаній, які вдавалися до описаних "сірих схем" із просування своєї продукції за допомогою "винагород" для лікарів та/чи аптекарів. Їхні маркетингові угоди ми проаналізували під час написання статті. У переліку – як вітчизняні, так і іноземні компанії.

1. Компанії з іноземним капіталом:

   Мега Лайфсайензіс, МОВІ ХЕЛС, Органостін ЛТД, ГЛЕДФАРМ ЛТД, Асіно Україна, Альпен Фарма АГ, Астрафарм, Юніфарм Україна, Медокемі Лімітед, Байер, Юніфарм Україна, Долфі Україна, Конарк Інтермед, Нобель Ілач Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті, Польфарма, Стада Україна, Реккітт Бенкізер Україна тощо.

2. Вітчизняні виробники та імпортери:

   ТОВ "Фіто Лек", ПАТ "Хімфармзавод "Червона зірка", ТОВ "Астрафарм", ТОВ "Новалік Фарм", ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "Сарепта", ТОВ "Мікрофарм", ТОВ "Тернофарм", ТОВ "Медіко", ТОВ "Фарма Хауз", ТОВ "Медичний центр М.Т.К.", ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", ТОВ "1 А Діагностична компанія", ПАТ "Лубнифарм", ТОВ "Агрофарм" тощо.

3. Компанії-посередники (та їхні бенефіціари):

ТОВ "Олів Фарм Сервіс" (кінцеві бенефіціари – Натальченко І.В., Натальченко І.О.), ТОВ "В2В Фарм" (кінцеві бенефіціари – Нікольченко О.А., Натальченко І.О.), ТОВ "В2В Фарм Сервіс" (кінцеві бенефіціари – Натальченко І.О., Натальченко І.О.), ТОВ "В2В Фарм Компані" (кінцеві бенефіціари – Натальченко І.О., Натальченко І.О.), ТОВ "В2В Фарм Груп" (кінцеві бенефіціари – Натальченко І.О., Натальченко І.О.). Або, ТОВ "Фарм-Рост Плюс" (кінцевий бенефіціар – Вовкодав А.А.), ТОВ "Спектр Фарм" (кінцеві бенефіціари – Вовкодав А.А., Вовкодав І.М.). Також працюють за такими же схемами ТОВ "ОМП Маркетинг" (засновник – ПП "ОМП", кінцевий бенефіціар – Левтеров К.В.), ТОВ "Галафарм" (засновники – Круковский В.М., Білий І.О., Рижей В.С.), ТОВ "ТМСКО" (засновник – Пустовойт Ж.М.), ТОВ "Армантіс" (засновник Жарков Дмитро з Літви), ТОВ "Медліст Маркетинг" (засновник Тмощук С.Н.), ТОВ "Смарт Фарма" (засновники – ТОВ "Смарт Істейт", Зельдіс В.Є., Зельдіс М.В).

Маркетингова змова виробників/дистриб’юторів лікарських препаратів із фармацевтами та медиками завдає величезної шкоди економіці країни, загрожує життю та здоров’ю її громадян і позбавляє все більше українців можливості отримати доступні та якісні ліки. Саме тому, пане президенте, ми і звертаємося до вас із проханням покласти край цій ганебній практиці.

Українське законодавство за всієї своєї недосконалості має перелік засобів регулювального впливу. В теорії їхнє активне застосування могло би допомогти ліквідувати корупцію під час здійснення фармацевтичного маркетингу. Однак практика свідчить про те, що учасники схеми легко відбивають спроби держави навести лад на фармринку. Зокрема, не без участі ГО "Аптечна професійна асоціація України", до якої входять найбільші аптечні мережі України і яка, як вбачається, може приховано відігравати роль господарського об’єднання і координувати дії учасників спілки. До речі, на певні роздуми наштовхує і вперте небажання порушувати тему "сірих схем" у фармацевтичному маркетингу з боку спеціалізованих аптечних видань, зокрема, тижневика "Аптека".

Враховуючи вищезазначене, очевидно: наявних регуляторних засобів впливу явно недостатньо.

А відтак єдиним способом вирішення проблеми, що коштує здоров’я тисячам українців, залишається встановлення кримінальної відповідальності. І усвідомлення всіма ласими до наживи "функціонерами" корупційної схеми: покарання буде жорстким. І неминучим.