Time to read5 хв
813

Хронічний біль: 4 поширені міфи, які заважають одужанню

Чи можна позбутися хронічног...

Джерело: magnific

Розгорнути

Хронічний біль може тривалий час заважати повсякденному життю, обмежувати фізичну активність і погіршувати самопочуття. Іноді неприємні відчуття не зникають навіть після загоєння травми, що викликає занепокоєння та ускладнює пошук ефективного лікування.

Водночас існують поширені міфи про хронічний біль, які можуть завадити людині вчасно звернутися по допомогу. Експертка з нейронауки болю Ебігейл Гірш пояснила eatthis.com, чому не варто вірити цим твердженням і які підходи можуть допомогти полегшити симптоми.

Що потрібно знати про хронічний біль?

Хронічним називають біль, який стає тривалим або повторюється настільки часто, що починає впливати на повсякденне життя. Зазвичай після травми неприємні відчуття поступово зникають у міру відновлення тканин, що часто займає від трьох до шести місяців. Проте в деяких людей біль зберігається й після загоєння.

За словами Гірш, це може бути пов’язано зі змінами в роботі системи обробки больових сигналів. Іноді мозок продовжує сигналізувати про біль навіть тоді, коли значного пошкодження тканин уже немає.

До поширених проявів хронічного первинного болю належать фіброміалгія, мігрень, біль у спині, шиї та плечах, синдром подразненого кишківника й деякі больові стани, пов’язані з артритом.

Експертка наголошує: мозок здатний навчатися нових реакцій, а отже, за відповідного лікування може поступово змінювати й ті механізми, які підтримують біль.

Міф 1. Хронічний біль – лише у вашій голові

Хронічний біль є реальним відчуттям, навіть якщо обстеження не виявляють очевидного пошкодження тканин. Тому не варто знецінювати свої симптоми або вважати їх вигаданими.

"Ваш біль реальний", – наголошує Гірш. Вона підкреслює, що медичні працівники не повинні переконувати пацієнтів у протилежному лише тому, що причину болю складно встановити.

Міф 2. Біль завжди свідчить про іншу хворобу

Не кожен випадок хронічного болю є симптомом іншого захворювання. Хронічний первинний біль розглядають як окремий стан, який потребує власного підходу до діагностики та лікування.

Якщо людина одночасно стикається з мігренню, втомою, дискомфортом у м’язах або проблемами з травленням, це не обов’язково означає, що в неї розвивається багато незалежних захворювань. Іноді різні симптоми можуть бути пов’язані зі спільними механізмами обробки болю.

Саме тому важливо пройти комплексне обстеження та обговорити з лікарем, чи можуть прояви мати спільну причину.

Міф 3. Хронічний біль неможливо подолати

Тривалий біль не означає, що людина приречена жити з ним усе життя. За словами Гірш, існують методи лікування, які допомагають змінювати реакцію мозку на больові сигнали.

Один із таких підходів – терапія переробки болю, спрямована на зміну засвоєних мозком реакцій. У дослідженні за участю людей із хронічним болем у спині 98% учасників, які пройшли таку терапію, повідомили про поліпшення, а 66% – про повне або майже повне зникнення болю після лікування.

Однак ці результати не гарантують однакового ефекту для всіх пацієнтів. Вибір терапії залежить від причини болю, індивідуальних особливостей і медичних рекомендацій.

Експертка радить не обмежуватися спробами тимчасово приглушити симптоми, а з’ясувати, які механізми можуть підтримувати біль, і підібрати відповідне лікування.

Міф 4. Після травми організм більше не відновиться

Біль, який зберігається після травми, не завжди означає, що тканини досі пошкоджені. Організм має значні можливості для відновлення, а тривалі больові відчуття іноді підтримуються навіть за мінімального пошкодження або його відсутності.

На сприйняття болю можуть впливати різні чинники – біологічні, психологічні та соціальні. Тому під час лікування важливо враховувати не лише фізичний стан тканин, а й роботу нервової системи та інші обставини, що впливають на самопочуття.

Як полегшити хронічний біль?

Гірш рекомендує почати з розуміння того, як працює система обробки болю та які механізми можуть підтримувати симптоми. Для цього варто звернутися до лікаря або фахівця, який має відповідну підготовку в лікуванні хронічного болю.

Залежно від ситуації план допомоги може включати:

  • Навчання про механізми болю. Розуміння того, як нервова система формує больові відчуття, допомагає краще орієнтуватися у власному стані.
  • Індивідуальну терапію. Лікар допоможе визначити відповідні методи лікування з урахуванням симптомів і можливих причин болю.
  • Поведінкові методи. Робота з реакціями на біль і формування нових навичок можуть стати частиною комплексної допомоги.
  • Регулярну підтримку. Тривале спостереження дає змогу коригувати лікування відповідно до змін у самопочутті.

Головне – не ігнорувати симптоми й не втрачати надії через те, що біль триває довго. Правильно встановлена причина та індивідуально підібране лікування можуть допомогти зменшити його вплив на життя. Водночас нові, сильні або незрозумілі больові відчуття потребують медичної оцінки, навіть якщо людина вже має діагноз хронічного болю.

Раніше OBOZ.UA зазначав, які продукти можуть знизити ризик розвитку раку.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram та Viber, щоб бути в курсі останніх подій.