Блог | Синдром уколозалежності: коли косметологія перетворюється на "хворобу"

Де проходить межа між доглядом за собою та втратою відчуття реальності

Сучасна косметологія - це насамперед про здоров'я шкіри, якість життя і що важливо - впевненість у собі. Але є й "зворотний бік медалі": все частіше на прийомі з'являються пацієнти, які мають за плечима десятки процедур, втрату природної міміки та залежність від ін'єкцій.

"Синдром уколозалежності" - неофіційний термін, але при цьому вкрай точний для опису того, що відбувається з частиною пацієнтів (і навіть деякими фахівцями!) в естетичній медицині.

Що таке уколозалежність?

Це стан, коли пацієнт втрачає критичне сприйняття своєї зовнішності і вимагає нових і нових процедур, навіть коли об'єктивних показань вже немає.

Вони можуть приходити кожні 2 тижні "поправити губу", "освіжити вилиці", "доколоти ботокс", хоча з естетичної точки зору втручатися вже нікуди.

Типові ознаки уколозалежного пацієнта:

Нав'язливе прагнення "поліпшити" обличчя, навіть якщо все гаразд.

Надмірна фіксація на селфі та фільтрах, де людина вже не бачить своєї реальності.

Походи "по колу"  від одного косметолога до іншого, у пошуках того, хто "все зробить, як я хочу".

Розчарування та тривожність при відмові в процедурі або недостатньо помітному результаті.

Неможливість зупинитися, навіть при видимих ​​естетичних порушеннях.

У зоні ризику:

 - пацієнти з перфекціонізмом;

 - люди із тривожними розладами;

 - жінки після різких змін у житті (розлучення, втрата ваги, вікові кризи);

 - молодь, орієнтована на "фільтровані стандарти" TikTok та Instagram.

Іноді у зоні ризику і самі фахівці. Косметологи, які "колять собі потроху кожного місяця", часто втрачають орієнтири і починають переносити це на своїх пацієнтів.

Чому це небезпечно?

Фізіологічно: регулярні ін'єкції без необхідності  - це травми, набряки, фіброз, порушення мікроциркуляції, розтягнення тканин.

Естетично: обличчя втрачає природність, міміку, пропорції - переколоті обличчя одразу впадають у вічі.

Психологічно: з'являється деформація самовідчуття. Людина починає вірити, що без процедур вона "ніяка", "не гідна", "стара".

Роль лікаря у цьому процесі

Лікар у даному разі не просто виконавець, він має бути фільтром, який може сказати "стоп", коли пацієнт не бачить межі.

Іноді відмова – найкраща послуга, яку можна надати пацієнту.

Грамотний фахівець пояснить, чому зараз не потрібно доколювати, коли краще зачекати; запропонує альтернативу: психотерапію, роботу з тілесним сприйняттям, зміну ракурсу.

Як повернутися у реальність?

• Подивіться свої фото до ін'єкцій та після без фільтрів.
• Запитайте думку незацікавленої людини.
• Змініть фокус: займіться тілом, волоссям, здоров'ям, спортом.
• Прийміть думку, що природне обличчя не старість, а особистість.

Головне – довіряйте кваліфікованому спеціалісту, а не домашнім "косметологам" без освіти, розуміння анатомії людини та елементарного смаку.

Підсумуємо

Косметологія повинна робити людину гармонійнішою, а не залежнішою.

Ін'єкції не марафон на витривалість. Це інструмент, яким потрібно користуватись дозовано, усвідомлено та з розумінням наслідків.

Лікар має берегти обличчя та психіку пацієнта. Іноді найкраще рішення – це нічого не робити.

Будьте здорові, красиві та щасливі!