Блог | Кабмин принял решение, которое коренным образом меняет логистику "скорой" помощи

Друзья, наконец-то произошло то, за что мы ратовали с нашими коллегами из экстренной медицинской помощи в последнее время.

Кабмин принял решение, которое коренным образом меняет логистику экстренной медицинской помощи.

Далее текст на языке оригинала.

В останні дні роботи попередній уряд оновив підходи до розміщення пунктів базування "швидких" (зокрема дозволив створювати оперативні тимчасові пункти). Ніяких більше відірваних від життя адміністративних меж! Відтепер географія базування бригад має визначатися виключно критеріями реального життя: фактичним часом доїзду до пацієнта, станом доріг, безпековою ситуацією та фактичним розселенням людей, які тікали від війни. Подробиці цієї постанови тут.

Те, що систему на четвертому році повномасштабної війни таки змусили відмовитися від заскорузлого формалізму і повернутися обличчям до реальності – це наша спільна з вами перемога. Як зʼясувалося, коли ми разом, то щось можемо і змінити в цьому управлінському вакуумі …

Але давайте без ейфорії. Це лише логістика. Ця постанова аж ніяк не вирішує інші кричущі проблеми, які влада продовжує просто "не помічати":

Перше і найболючіше – робота бригад під час повітряних тривог!

Про це рішення Кабміну взагалі мовчить. А проблема кричуща. "Швидка" не має права безпорадно стояти, коли летять ракети і допомога людям потрібна найбільше. Медикам-практикам негайно потрібні чіткі правові механізми роботи в умовах воєнної загрози, зрозумілі алгоритми дій та 100% захист – як юридичний, так і фактичний. Медики, що рятують життя під обстрілами, мають бути впевненими у гарантіях держави в разі нещасного випадку, а не думати, чи не зроблять їх потім навіть "винними" за виїзд під обстрілом!

Відтепер обласні державні/військові адміністрації мають визначати пункти постійного та тимчасового базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. А оскільки у них значно більше можливостей, є слабка надія та сподівання на те, що вони забезпечать бригадам реальний захист і підтримку, нададуть ширше поле для маневру, визначать чіткі алгоритми роботи під час повітряних тривог, організють безпечні маршрути та "зелені коридори" для проїзду до пацієнтів і врешті візьмуть на себе відповідальність за ці рішення.

Друге – матеріальне забезпечення. Логістика без ліків не рятує!

Бригада має прибувати до пацієнта, озброєна до зубів найсучаснішим обладнанням та медикаментами. Ми всі пам’ятаємо, до чого призводить злочинна "економія" на екстреній медицині. Досить згадати страшну трагедію на трасі Одеса-Миколаїв, яка забрала життя 12 людей… Медики, які першими прибули на те пекло, просто не мали чим допомагати! Годі працювати за жебрацьким принципом "що є – тим і рятуємо", правда, нема нічого

Перший крок є. Тепер треба жорстко контролювати впровадження цієї постанови на місцях і тиснути далі, поки систему повністю не змусять працювати на захист людей, а не на паперові звіти… Особисто я впевнена, що багато питань, які можна вирішити, не потребують навіть додаткового фінансування, просто нормальної організації, але ж треба цим займатися.

Щиро дякую Терещук Юрий, за те, що взагалі озвучили цю проблему, про яку більшість населення та навіть медиків навіть не здогадувались. Хоча я завжди вважала, що цим повинні займатися державні інститути, профільні громадські організації… Але маємо те, що маємо …

І ще раз хочу подякувати усім працівникам екстрених служб, які їдуть до нас і вдень, і вночі, і у повені, і у посусі, і на воді, ходять пішки по горах (як, наприклад, оці наші колеги – Бригада "швидкої" дісталися пішки до травмованої туристки на Рахівщині), носите нас на своїх руках, плечах, працюючі за такі копійки, що мені навіть соромно це тут озвучувати …

Тримайтеся, бо без вас ми точно вже не виживемо….