Голод бере гору: чому ми стаємо злими, коли не їмо

Голод бере гору: чому ми стаємо злими, коли не їмо

Ви коли-небудь ловили себе на тому, що стаєте надзвичайно дратівливими лише через те, що давно не їли? Це знайоме багатьом явище має цілком наукове пояснення і навіть власну назву – хангер. 

Виявляється, коли ми голодні, в організмі запускається цілий каскад гормональних і нейрохімічних процесів, що впливають на наш настрій, поведінку та навіть здатність контролювати емоції. Видання eatthis.com розповідає, як саме голод змінює роботу тіла і чому ми стаємо злими, коли шлунок порожній.

Голод збуджує центр задоволення

Коли ми щось їмо, в мозку активується зона, відповідальна за відчуття насолоди. Жири та цукри з їжі провокують вивільнення хімічних речовин – опіоїдів, які впливають на мозкові рецептори, викликаючи викид дофаміну.

Мозок запам’ятовує, що їжа = щастя. Тож кожного разу, коли ви затягуєте з прийомом їжі, ви заважаєте йому отримати цю "нагороду".

Шлунок посилає сигнал: "Годі терпіти – їж!"

Як тільки шлунок залишається порожнім, він починає виділяти гормон грелін – хімічного "вісника" голоду. Його виробляє шлунково-кишковий тракт у відповідь на звичний час прийому їжі або навіть просто через запах їжі. Грелін впливає на ділянки мозку, відповідальні за метаболізм, автоматичні функції та центр винагороди. І цей сигнал мозок не може ігнорувати – він підштовхує вас знайти їжу.

Коли грелін діє, а їжі немає – падає дофамін

Одне з досліджень, опубліковане в Neuropharmacology, показало, що в мишей, яким вводили грелін (щоб викликати голод), але не давали їжу, рівень дофаміну в мозку не просто не підвищувався – він знижувався.

Менше дофаміну – гірше емоційне самопочуття

Дофамін відповідає за концентрацію, увагу та регуляцію емоцій. Коли його рівень падає, вам складніше контролювати свою поведінку. У таких умовах людина може стати дратівливою або навіть агресивною. Аналогічні симптоми – тривожність, неуважність і роздратування –  виявляють у людей у стані абстиненції після вживання алкоголю чи наркотиків.

Ген, що одночасно керує апетитом і гнівом

Грелін активує в мозку вивільнення іншого гормону – нейропептиду Y. Він відповідає не лише за апетит, а й за емоційну регуляцію, включно з агресією. У людей із високим рівнем цієї речовини спостерігають підвищену імпульсивність та дратівливість. Тому голод викликає не лише бажання їсти, а й прояви гніву.

Мозок страждає першим

Після прийому їжі вуглеводи розщеплюються до глюкози – основного джерела енергії. Саме вона живить усі тканини, але найбільше –  мозок. Близько 25% енергії, яку ми отримуємо з їжі, споживає саме він. Через 6 годин після останнього прийому їжі рівень глюкози в крові значно падає, і мозок втрачає "паливо". Це знижує когнітивні функції – вам стає складніше мислити, зосереджуватись, приймати рішення.

Самоконтроль вмикається останнім

Зниження глюкози особливо негативно впливає на частини мозку, відповідальні за контроль імпульсів. У дослідженні, опублікованому в Proceedings of the National Academy of Sciences, виявили: подружні пари, які мали низький рівень глюкози, проявляли більше агресії один до одного.

Інше дослідження Флоридського університету показало: чим нижчий рівень глюкози – тим менше самоконтролю. Після вживання солодощів або стимуляції інсуліну емоційний стан значно покращувався.

Організм реагує на голод як на небезпеку

Коли рівень цукру стає критично низьким, мозок сприймає це як загрозу життю. Вмикається контррегуляторна реакція: надниркові залози та інші органи виділяють гормони, що мають підняти рівень глюкози. Це – глюкагон, кортизол та адреналін. Останній добре відомий як гормон реакції "бий або біжи".

Цей гормональний сплеск схожий на реакцію під час небезпеки: ви можете кричати, нервувати, діяти імпульсивно. Якщо вам здається, що ви злі – це не просто відчуття, це фізіологічна реакція.

Нестача поживних речовин – і гормони не працюють

Навіть якщо організм намагається використати всі доступні гормони, щоб збалансувати ваш стан, без необхідних поживних речовин йому це важко. Триптофан, тирозин, холін – це амінокислоти, з яких утворюються нейромедіатори, відповідальні за настрій. Наприклад, холін (якого багато в яєчних жовтках) – основа для синтезу ацетилхоліну, що впливає на мотивацію, уважність та м’язову активність. А тирозин допомагає виробляти дофамін. Без їжі – жодної хімії настрою.

Ми не те їмо – і це теж сприяє хангерам

Організм потребує якісного пального, а не сміття. Високооброблені продукти (солодощі, напівфабрикати, фастфуд) не лише позбавлені корисних речовин, але й часто провокують запалення. Через це тіло виснажується, втрачає антиоксиданти та фітонутрієнти, необхідні для виведення токсинів.

Після їжі організм запускає очищення, під час якого токсини надходять у кров. Якщо ви не отримуєте достатньо антиоксидантів – ці шкідливі сполуки залишаються в клітинах. У Nutrition Journal зазначається, що люди з раціоном, бідним на поживні речовини, частіше скаржилися на голод після їжі та сильніші прояви роздратування під час голоду, ніж ті, хто їв збалансовано. Дослідники навіть припустили, що в деяких людей може виникати залежність від токсичних метаболітів – і тоді втома або головний біль після їжі плутаються з голодом, хоча насправді це симптоми абстиненції.

Що ж робити?

На щастя, рішення просте – дайте організму те, чого він просить: їжу. Але не першу-ліпшу. Не тягніться до газованої води чи чипсів – краще оберіть смузі, горіхи або хумус з овочами. Їжа, багата на білок, корисні жири та клітковину, забезпечить стабільний рівень глюкози, тривале насичення і врятує від хангеру. І пам’ятайте: збалансоване харчування – це не лише про ситість, а й про контроль емоцій.

Раніше OBOZ.UA пояснював, які продукти можуть викликати здуття. 

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram та Viber, щоб бути в курсі останніх подій.

Матеріали на цьому сайті призначені для загального інформаційного використання і не призначені для встановлення діагнозу або самостійного лікування. Медичні експерти "MedOboz", гарантують, що весь контент який ми розміщуємо, публікується і відповідає найвищим медичним стандартам.Наша мета в максимально якісному інформуванні пацієнтів про симптоми, причини та методи діагностики захворювань для їх своєчасного звернення на очну консультацію до лікаря.