Лікарі відповіли, чи шкідливі знеболювальні препарати

Біль – це відчуття, яке виникає у відповідь на сильне подразнення нервової системи. Кожна людина у світі стикалася із ним у якийсь період свого життя. Він може бути короткочасним або хронічним, а також свідчити про розвиток численних захворювань. Зазвичай при його виникненні ми звикли користуватися знеболювальними препаратами, не переймаючись складом чи протипоказаннями.

Виникнення больового відчуття – процес складний, тому не існує єдиної пігулки, яка б допомагала однаково його тамувати. Видання RxList розповіло про різницю у засобах від болю та їх користь.

Доказова медицина не могла б існувати без знеболювальних препаратів, адже саме вони допомагають полегшити дискомфорт, викликаний травмою, хворобою, хірургічним втручанням або хронічною недугою. Як бачимо, можна нарахувати безліч станів, при яких необхідні анальгетики, але було б великою помилкою вживати їх безконтрольно, адже це може лише нашкодити.

Які бувають знеболювальні?

Сучасна фармакологічна сфера пропонує різноманітні засоби для полегшення болю. Більшість з них цілодобово продається в аптеках, однак для деяких обов’язково необхідно мати рецепт лікаря. Вільний доступ до препаратів не звільняє від консультації з фахівцем, адже механізм дії анальгетиків може різнитися, тобто засіб від нервового болю не може використовуватися для полегшення симптомів артриту.

До безрецептурних анальгетиків належать:

Препарати слабкої дії (наприклад, на основі ібупрофену) та ацетамінофен. Такі ліки призначаються для полегшення короткочасного головного чи м’язового болю, менструальних спазмів, при незначних розтягненнях зв'язок тощо.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Вони знижують продукування речовин, які подразнюють нервові закінчення та викликають запалення та біль.

Засоби місцевого використання. Випускаються у формі кремів, гелів, пластиру тощо та наносяться безпосередньо на уражену ділянку. Подібні ліки містять у своєму складі аспірин, лідокаїн, або капсаїцин, що дозволяють у разі використання блокувати больові рецептори у головному мозку.

Для наступного переліку анальгетиків потрібен рецепт:

М’язові релаксанти. Дозволяють зменшити больові відчуття у напружених м’язах за рахунок заспокійливої дії на центральну нервову систему, а також зняти спазми.

Антидепресанти. Такі препарати краще працюють при хронічному болі, в тому числі й мігрені. Найбільшу знеболювальну дію чинять трициклічні препарати, що зменшують передачу болю через спинний мозок.

Стероїди. Кортикостероїди – сильні протизапальні препарати. Як і нестероїдні препарати вони не дають організму виробляти речовини, що викликають біль та запалення. Такі ліки призначають при мігрені, болях у спині та тяжкому перебігу артриту.

Опіоїди. Складають групу найсильніших анальгетиків на основі наркотичних речовин, зокрема морфіна або кодеїна. Такі препарати змінюють реакцію вашого мозку на больові відчуття. Оскільки опіоїди викликають звикання організму, лікарі призначають їх вибірково при сильному хронічному болі та на деякий час.

Основна різниця між безрецептурними протизапальними та опіоїдними препаратами полягає у тому, що при прийомі перших збільшення дозування не викликає покращення знеболювальної дії, тоді як використання наркотичних анальгетиків дозволяє збільшувати дозу при посиленні болю, пам’ятаючи при цьому про можливі побічні ефекти.

Чи можуть знеболювальні бути шкідливими?

Будь-які ліки, навіть ті, що перебувають у вільному продажу, мають визначені показання та повинні прийматися лише після консультації з лікарем. Лише у такому випадку вони працюють на вирішення конкретної проблеми та при цьому не шкодять іншими системам організму. У разі недотримання цього правила, анальгетики можуть негативно впливати на організм.

Так, безконтрольний прийом нестероїдних протизапальних препаратів пов’язаний із ризиком розвитку виразки шлунку та кровотечі, а також проблем із судинами, включаючи серцевий напад або інсульт. Водночас кортикостероїди при довготривалому вживанні можуть призводити до надниркової недостатності, атеросклерозу, катаракти та глаукоми, підвищувати рівень цукру та кров’яний тиск, пригнічувати імунну систему тощо.

Міорелаксанти часто викликають сонливість, сплутаність свідомості та втрату рівноваги. До такого ж стану можуть призводити і седативні препарати, особливо у поєднанні з алкоголем чи іншими ліками. Також з обережністю до них мають поставитися люди із недугами печінки.

Антидепресанти викликають сухість у роті, проблеми із сечовипусканням та закрепи, можуть спричинити пришвидшення серцебиття та пониження артеріального тиску, викликати втому, а також призвести до появи суїцидальних думок.

Частий прийом опіоїдів викликає закреп, нудоту та седативний ефект. У довгостроковій перспективі вживання подібних препаратів здатне призводити до сексуальної дисфункції та викликати залежність, а випадкове передозування може закінчитися смертю.

Як бачимо, навіть звичні для нас анальгетики – зовсім не іграшка. Біль – лише симптом якогось захворювання, яке ми тамуємо знеболювальними препаратами на певний час замість того, щоб встановити та лікувати саму причину. Вчасне обстеження та дотримання лікарських рекомендацій дозволить призначити потрібний та дієвий засіб, який позбавить вас від болю надовго.

Раніше OBOZREVATEL розповів про численні судові процеси проти виробників та дистриб'юторів опіоїдних препаратів. Позивачі вказують на применшення виробниками негативного впливу сильнодіючих знеболювальних.

Матеріали на цьому сайті рекомендовані для загального інформаційного використання й не призначені для встановлення діагнозу або самостійного лікування. Медичні експерти OBOZ.UA гарантують, що весь контент, який ми розміщуємо, публікується й відповідає найвищим медичним стандартам. Наша мета - максимально якісно інформувати читачів про симптоми, причини та методи діагностики захворювань. Закликаємо не займатися самолікуванням, для діагностики хвороб та визначення шляхів їх радимо звертатися за консультацією лікарів.