Інфекціоніст Петров: мавпяча віспа може бути біологічною зброєю. Що робити українцям? Інтерв’ю

Інфекціоніст Петров: мавпяча віспа може бути біологічною зброєю. Що робити українцям? Інтерв’ю

Вірус мавпячої віспи впритул наблизився до кордону України і може перетнути його будь-якої миті. На всіх вокзалах необхідно встановити санітарні бар’єри, щоб контролювати всіх, хто прибуває в Україну з територій, де вірус уже виявлено. Українська медицина не має протоколів лікування мавпячої віспи, але вона зможе допомогти хворим симптоматично.

Відео дня

Не виключено, що вірус мавпячої віспи має штучне походження і є біологічною зброєю. Україні терміново потрібна хоча б невелика кількість вакцин, щоб захистити людей, що забезпечують діяльність критичної інфраструктури.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук Віктор Петров.

У Польщі та Румунії вже зафіксовано випадки мавпячої віспи. Вона вже дуже близько до нас. Якщо мавпяча віспа потрапить до України, чи буде нам чим її лікувати?

– Справа в тому, що населення колишнього Радянського Союзу мало перехресний імунітет, тому що збудник вірусу дуже схожий на третій тип герпесу. Тому деякі наші громадяни мають характерний знак на руці, який свідчить про вакцинацію від натуральної віспи.

Тим людям, які отримали вакцину від натуральної віспи, нема чого боятися віспи мавпячої. Людям, які перехворіли на віспу корів, також – за рахунок перехресного імунітету.

Натуральна віспа була подолана методом вакцинації дуже давно. Останній випадок був зафіксований 1978 року у Великій Британії. Проти неї перестали виробляти вакцину і робити щеплення.

Вірус мавпячої віспи дуже схожий на вірус коров’ячої віспи, на вітряну віспу і натуральну віспу. Тому між натуральною віспою і віспою мавп можна поставити знак дорівнює. І вони дуже близькі до біологічної зброї і так званих біологічних агентів, які можуть так чи інакше впливати на біологічну безпеку держав, суспільств, армій тощо.

Мавпяча віспа може бути біологічною зброєю, ви допускаєте, що вона могла мати штучне походження?

– Я допускаю. Якщо говорити про походження, то ніхто не може гарантувати, що це не є біологічною зброєю. Але ми повинні розуміти, що це захворювання від 2000-х років реєструвалося. Ми можемо говорити про декілька тисяч випадків, які були в Африці, починаючи з 2016 року, закінчуючи 2020-м роком. Останній випадок був восени 2020 року в Конго. До речі, летальність там була невисока, до 5%. Тому що розвинені країни надали гуманітарну допомогу й дуже добре спрацювали.

Якщо говорити про попередні роки, то летальність була набагато вищою. Наприклад, у 1970-х роках у тому самому Конго летальність сягала 80%. Але якщо ми говоримо про віспу, яка виникла в Данії в 1958 року та в Сінгапурі 1960 року, то там летальність була менше ніж 50%. Тому ми можемо зробити висновок, що віспа може бути виліковна.

Але ця хвороба має дуже багато особливостей. Наприклад, в Африці майже 20% населення ВІЛ-інфіковані, у них є імунодефіцит. Вони не приймають специфічну терапію. І майже всі люди, які померли від віспи, були ВІЛ-позитивними. Вони просто не змогли врятуватися в зв’язку з тим, що ані ліки не подіяли, ані імунітет не впорався.

Мавпячий вірус міг бути створений штучно.

Чи вміють уже в Україні лікувати від мавпячої віспи?

– Якщо говорити про досвід лікування від мавпячої віспи, то, на жаль, у лікарів-інфекціоністів такого досвіду майже немає. Найсильніші центри з вивчення віспи були сформовані в Данії та Сінгапурі.

Наскільки важко лікувати віспу?

– Для лікування використовуються препарати на основі Метисазону чи Тековиримату. Ці два препарати є найбільш дієвими. Але, на жаль, вони доступні тільки розвиненим країнам. Окрім того, дуже важливе питання часу. Якщо лікування призначено після п’ятого дня хвороби, врятувати людину вони зазвичай не можуть, оскільки захворювання викликає враження внутрішніх органів.

Чи готова Україна до спалаху мавпячої віспи?

– Україна до спалаху не готова. Україна не має спеціалістів, які вміють це лікувати. Незважаючи на те, що я лікар-інфекціоніст, маю практику і кандидатську дисертацію, в мене немає досвіду лікування мавпячої віспи. А спеціалісти, які вміли лікувати натуральну віспу, на жаль, уже відійшли в історію.

Тому, якщо, не дай боже, в Україні будуть зараження і їх буде дуже багато, то ми не будемо готові до цього. У нас немає ані діагностичної бази, ані препаратів. На жаль, в Інституті інфекційних захворювань у нас немає навіть цього штаму, на основі якого можна виробити вакцини.

На сьогоднішні технологією виробництва таких вакцин володіє Китай, Данія, країни Бенілюксу, Сполучені Штати і Росія. У них є штами вірусів, з яких можна зробити вакцини. Ці вакцини продаються, але вони відсутні у вільному доступі. Їх купують уряди держав і формують так званий стратегічний запас на випадок, якщо буде тотальне зараження.

Якщо буде тотальне зараження, то це виглядатиме як спалах вітряної віспи, вітрянки. Але летальність буде не 1%. В Україні вона, найімовірніше, буде від 5 до 25%.

Отже, який ми маємо вихід?

– Потрібно негайно провести стажування для лікарів, вони повинні вміти виявляти її. Якщо хворих навчаться виявляти, тоді їх можна буде вчасно ізолювати в інфекційних лікарнях. У нас є досвід ковіду, тому ми вже навчилися дотримуватися режиму. Таким чином, ми зможемо призупинити поширення вірусу.

Нам потрібно ввести санітарні бар’єри – в аеропортах, якби вони працювали, та на вокзалах. Ми повинні санітарно контролювати тих людей, які заїжджають до нас із регіонів, які можуть бути уражені.

На санітарних бар’єрах має проводитися термометрія чи ще щось?

– Там мають бути бригади, які можуть оцінити стан людей. Мавпяча та коров’яча віспа викликають дуже яскраве висипання. Цю людину не можна ні з ким сплутати. Вона матиме гарячку, кашель, нездужання і буде вся у висипаннях.

Для контактних людей потрібен карантин на 3 тижні, оскільки максимальна тривалість інкубаційного періоду може тривати до 21 дня, і в цьому проблема, бо людина може не здогадуватися про те, що вона хвора.

Уявімо: виявили випадки захворювання, ізолювали хворих, але лікувати їх не вміємо, і вони просто сидять зачинені в лікарні чи вдома?

– Хворі з важкими формами лежать у лікарні, у боксованих палатах в інфекційних стаціонарах, в які медики проходять через балкон, щоб унеможливити поширення вірусу повітряним і повітряно-краплинним шляхом. Цим людям будуть надавати симптоматичне лікування. Ми повинні надавати допомогу в міру того, чим ми можемо допомогти.

Препарати, які я згадав, досить недешеві, але ми могли б виробляти їх в Україні. Головне – отримати сировину для цього.

Якою має бути підготовка на рівні держави на випадок спалаху в країні мавпячої віспи?

– В Україні є десять лабораторій особливо небезпечних інфекцій, які побудували США в 2000-х роках. Вони мають абсолютно все обладнання, яке дозволяє зробити швидку діагностику. Але необхідно зробити закупку реагентів, щоб ці лабораторії не були порожні.

Наш міністр повинен не відсиджуватися у Львові, а готувати країну до можливих ризиків. Потрібна підготовка державної медичної структури. Лікарі-педіатри повинні вміти відрізнити цю хворобу від інших.

Ми повинні просити по всьому світу вакцини від мавпячої віспи, щоб ми могли захистити хоча б нашу армію, наших лікарів, полісменів та працівників закладів критичної інфраструктури. Якщо ми не почнемо діяти зараз, ефекту не буде.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!

Що потрібно знати про коронавірус