Коли відпочинок шкодить: прихований ризик тривалого перегляду телевізора після 40 років

Коли відпочинок шкодить: прихований ризик тривалого перегляду телевізора після 40 років

Багато хто вважає, що перегляд телевізора після напруженого дня – безпечний і цілком невинний відпочинок. Та науковці попереджають: тривале сидіння перед екраном може мати серйозні наслідки для організму і, що ще тривожніше, для мозку. 

Нові дослідження показують, що надмірне захоплення телебаченням у середньому віці прискорює когнітивне зниження та навіть змінює структуру мозкової тканини. Це означає, що звичка до багатогодинного "телемарафону" після 40 років може бути небезпечнішою, ніж здається на перший погляд, пише eatthis.com.

Що показали останні наукові роботи?

Команда вчених з Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн у своїй публікації в International Journal of Obesity довела: надмірний перегляд телевізора знижує концентрацію уваги та робить людину більш вразливою до відволікання.

Ще тривожніші результати були представлені на конференції Американської асоціації серця з питань епідеміології та способу життя у 2021 році. Три незалежні дослідження серед людей старшого віку виявили новий негативний наслідок "телемарафонів", про який варто знати всім, хто переступив позначку у 40 років.

Вчені проаналізували звички телеглядачів

Роботу очолювали Келлі Петті Габріель, професор епідеміології Школи громадського здоров’я Університету Алабами, та Прія Палта, доцент кафедри медичних наук Колумбійського університету. Вони проаналізували дані двох великих досліджень – Atherosclerosis Risk in Communities та ARIC Neurocognitive Study. Мета була проста: простежити, як звичка годинами сидіти перед телевізором у середньому віці впливає на когнітивні здібності, ризик деменції та навіть структуру мозку.

Не надто оптимістичні висновки

За словами Палти, учасники із середнім віком 59 років, які мали "помірний" чи "високий" рівень перегляду телевізора, протягом 15 років продемонстрували майже на 7% швидше когнітивне зниження порівняно з тими, хто рідко чи взагалі не дивився телевізор. Цікаво, що ризик деменції у таких людей не підвищувався. А ще важливо: навіть регулярні фізичні вправи не змогли нівелювати негативний ефект від багатогодинного сидіння перед екраном.

Ще одне дослідження під керівництвом Габріеля виявило, що через понад 10 років після періоду надмірного перегляду телевізора у людей спостерігалося зменшення об’єму сірої речовини мозку. Ця тканина відповідає за рухи, роботу органів чуття та процес прийняття рішень. "Це свідчить про більш виражену атрофію мозку", – зазначається у висновках.

Інакше кажучи, сидіння перед екраном у середньому віці може фізично пошкоджувати мозок.

"Наші результати показують, що перегляд телевізора, як форма малорухливої поведінки, пов’язаний зі зниженням когнітивних функцій і змінами мозкової тканини. Тому скорочення часу, проведеного у такому стані, має стати важливою ціллю для збереження здоров’я мозку", – пояснила Палта. 

Висновок: більше руху

Уже відомо, що малорухливий спосіб життя згубно впливає на тіло. Але тепер стає очевидним, що він шкодить і мозку.

Виникає запитання: скільки ж потрібно рухатися, щоб зменшити ризики? Відповідь знайшли вчені з Великої Британії. У British Journal of Sports Medicine було опубліковане дослідження, яке дало просту формулу. Якщо людина хоче компенсувати шкоду від сидячого дня та знизити ризик передчасної смерті на 30%, то кожну годину сидіння потрібно компенсувати трьома хвилинами "помірної або інтенсивної" активності. А якщо це складно, підійдуть і 12 хвилин легкої фізичної активності щогодини.

Раніше OBOZ.UA пояснював, як тривалий перегляд телевізора впливає на здоров'я. 

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram та Viber, щоб бути в курсі останніх подій.

Матеріали на цьому сайті призначені для загального інформаційного використання і не призначені для встановлення діагнозу або самостійного лікування. Медичні експерти "MedOboz", гарантують, що весь контент який ми розміщуємо, публікується і відповідає найвищим медичним стандартам.Наша мета в максимально якісному інформуванні пацієнтів про симптоми, причини та методи діагностики захворювань для їх своєчасного звернення на очну консультацію до лікаря.