Відео дня
КРОК-1: іспит чи інструмент зрізання? Чому майбутніх лікарів відраховують масово
12 серпня 2025 року для тисяч українських студентів-медиків стало справжнім шоком. Перескладання КРОК-1 іспиту, який мав дати другий шанс, перетворилося на масове "падіння": склали його лише 5–10% учасників. У деяких групах із кількох десятків студентів успішними виявилися буквально одиниці. І це відбувається саме тоді, коли в країні катастрофічно бракує лікарів.
Апеляція? Хіба що "до совісті"
Після провального перескладання КРОК-1 сотні студентів спробували захистити свої права через апеляції. Але система виявилася глухою. Апеляції подавали масово, та ефект від них дорівнював нулю. Студентам навіть не надали доступу до власних екзаменаційних буклетів, щоб вони могли конкретно вказати на помилки чи сумнівні завдання.
На засіданнях апеляцій – замість професійного діалогу – лунали відверті прояви зневаги й хамства з боку комісій. Є навіть аудіозаписи, де студентам фактично кажуть: "Вам щось не подобається? То йдіть".
Виглядає абсурдно: молоді люди, які завтра мають ставати лікарями й рятувати життя, сьогодні змушені доводити очевидні речі у стінах, де від них чекають не аргументів, а покірності. Це радше нагадує імітацію апеляцій, ніж реальну процедуру захисту прав студентів.
Що було в тестах?
Студенти з різних університетів одностайно розповідають: значна частина завдань узагалі не відповідала програмі КРОК-1. У тестах траплялися питання з клінічних дисциплін, які за логікою мали б перевірятися вже на КРОК-2, або ж завдання зі стоматології, що не входять у програму для більшості студентів. Ба більше, з’явилися питання "поза програмою" – тобто такі, які не були передбачені жодним офіційним навчальним планом. Хто складає ці тести і за якими критеріями – запитання риторичне.
Контракт як нова форма "донорства"
Щойно стали відомі результати, адміністрації університетів почали діяти за вже відпрацьованою схемою. Студентів попередили про відрахування, але одразу ж "люб’язно" запропонували варіант поновлення –– звісно, за новою, значно вищою вартістю навчання. І це стосувалося навіть тих, хто й так навчався на контракті. Тобто фактично студентів ставлять перед вибором: або ти платиш удвічі більше, або прощайся з мрією стати лікарем.
У такій системі медична освіта перетворюється не на інвестицію держави у власні кадри, а на комерційний бізнес-проєкт. Схема проста й цинічна: "зрізав" студента – отримав ще один рахунок на оплату. І хто б там говорив про "турботу про майбутніх лікарів", на практиці це більше схоже на фінансове донорство з боку студентів та їхніх родин.
Системний контекст: "зрізання" як нова політика
Якщо поглянути на ситуацію не окремо, а в цілому, складається враження, що маємо справу не зі збоєм системи, а з цілеспрямованою політикою. Підвищення прохідного бар’єра до 64%, поява у тестах завдань, які не відповідають програмі, та фактична відсутність можливості змістової апеляції – усе це виглядає як продуманий механізм вибіркового "зрізання" студентів. Це вже не реформа й не "підвищення якості освіти", а своєрідний фільтр, який працює на скорочення майбутніх медиків.
У суспільстві дедалі частіше лунає підозра: така система зручна для держави. Не склав іспит – автоматично опиняєшся поза університетом, а отже, поповнюєш мобілізаційний резерв. Звучить цинічно, але для багатьох студентів навчання перетворюється не на шлях до професії, а на лотерею з квитком у ЗСУ. Виходить, що освіта починає виконувати роль непрямого інструменту мобілізації, а не підготовки фахівців.
Подвійні стандарти МОЗ
На цьому тлі особливо контрастно виглядають офіційні заяви Міністерства охорони здоров’я. У публічному просторі МОЗ демонструє турботу про майбутнє медицини, розповідає про програми підтримки, підвищення зарплат та нові стимули для кадрів. Але за кулісами відбувається протилежне: сотні студентів відраховують, залишаючи їх поза системою ще до того, як вони отримають шанс стати лікарями.
Це не просто подвійні стандарти – це театр абсурду, де однією рукою держава "рятує медицину", а іншою ж – власноруч відрізає її від джерела нових кадрів. Бо не можна водночас кричати про катастрофічний дефіцит лікарів і паралельно знищувати тих, хто готовий і хоче працювати в системі.
Висновок
КРОК-1 – це значно більше, ніж звичайний іспит. Це своєрідний лакмусовий папірець, який оголює всі проблеми системи медичної освіти: від бюрократичного підходу до відвертого нехтування інтересами студентів. Замість того, щоб бути інструментом контролю знань, він перетворився на механізм відсіву, де головним результатом стає не якість майбутніх лікарів, а зручна статистика.
І якщо держава й далі сприйматиме студентів не як інвестицію у власне майбутнє, а як "матеріал для мобілізації" чи об’єкт для додаткових контрактних зборів, наслідки будуть трагічними. Завтра, коли черговий пацієнт потребуватиме допомоги, поруч може просто не виявитися лікаря – бо тих, хто мав ним стати, відсіяли на іспиті чи витіснили з освіти фінансовими бар’єрами.
Міністерству охорони здоров’я варто пам’ятати просту істину: сьогоднішні студенти – це завтрашні лікарі, ті, хто буде рятувати життя. Якщо ж систему не змінити, то замість медиків ми отримаємо покоління "втрачених кадрів". І цей вибір – повністю в руках міністерства.
Матеріали на цьому сайті рекомендовані для загального інформаційного використання й не призначені для встановлення діагнозу або самостійного лікування. Медичні експерти OBOZ.UA гарантують, що весь контент, який ми розміщуємо, публікується й відповідає найвищим медичним стандартам. Наша мета - максимально якісно інформувати читачів про симптоми, причини та методи діагностики захворювань. Закликаємо не займатися самолікуванням, для діагностики хвороб та визначення шляхів їх радимо звертатися за консультацією лікарів.