УкраїнськаУКР
русскийРУС
Віктор Литвиненко
Віктор Литвиненко
Керівник MedOboz

Блог | Ліки та супермаркети: аптечні динозаври почули звук падаючого метеорита

Ліки та супермаркети: аптечні динозаври почули звук падаючого метеорита

Український аптечний ринок, схоже, заходить у фазу, де буде не просто конкуренція. Буде економічна стоматологія без анестезії.

Після дозволу продавати безрецептурні препарати на АЗС логічне питання зависло в повітрі: якщо заправці можна, то чому супермаркету не можна? З березня 2026 року в Україні передбачено можливість продажу OTC-препаратів на АЗС за ліцензійних і складських умов.

І ось тут починається найцікавіше. Бо супермаркети мають те, чого аптеки роками намагалися купити маркетингом: трафік, доступність, довіру щоденної покупки і готову логістику.

Аптеки самі відкрили двері FMCG

Головна проблема аптечного ринку в тому, що частина аптек давно перестала бути медичною інфраструктурою.

Вони стали ритейлом. Просто з білими халатами, зеленими хрестами і планом продажів.

Фармацевта у багатьох мережах поступово перетворили не на фахівця з лікарської безпеки, а на менеджера з продажу: БАДи, "для печінки", "для імунітету", "для нервів", "для енергії", "для волосся", "для всього організму". Ще трохи, і з’явиться комплекс "для душі після наради з керівництвом".

І коли професію провізора роками множили на нуль, як сказав би покійний Геннадій Кернес, дивно тепер плакати, що супермаркети хочуть продавати той самий товар. Бо якщо це вже не фармацевтична опіка, а полиця з маржинальним продуктом, то FMCG приходить цілком логічно.

Супермаркет не прийшов лікувати. Він прийшов забирати маржу

Сільпо, АТБ, Novus, Фора, великі мережі АЗС не повинні вигадувати велосипед.

У них уже є:

  • каси;
  • логістика;
  • складська система;
  • аналітика продажів;
  • масовий потік покупців;
  • звичка клієнта купувати все в одному місці.

Для них умовний магній, вітамін D, пластир, антисептик, ібупрофен або парацетамол це не сакральний аптечний артефакт. Це – товарна позиція, полиця, маржа.

І саме тут аптечним динозаврам стане боляче.

Бо значна частина аптечної економіки тримається не лише на рецептурних препаратах, а на супутньому асортименті, БАДах, косметиці, маркетингових контрактах і власних торгових марках.

Якщо цей сегмент піде в супермаркети та АЗС, аптечні мережі втратять не "місію". Вони втратять гроші.

Світ уже це проходив

У США безрецептурні препарати продаються не тільки в аптеках, а й у супермаркетах, великих ритейлерах, магазинах біля дому та онлайн. FDA окремо регулює OTC-препарати як категорію ліків, що можуть використовуватися без рецепта за умови дотримання інструкції.

У Великій Британії частина препаратів, зокрема парацетамол, може продаватися поза аптеками, але з обмеженнями щодо кількості таблеток в упаковці та продажу. Для general sale outlets максимальний розмір упаковки знеболювальних зазвичай становить 16 таблеток, тоді як більші упаковки продаються в аптеках під наглядом фармацевта.

У країнах Північної Європи модель теж не є фантастикою. Данія, Швеція та Норвегія лібералізували продаж частини OTC-препаратів поза класичними аптеками, зокрема через grocery та cosmetics retailers.

Тобто аргумент "такого ніде немає" не працює. Просто там ринок навчився жити з правилами.

Але є важливий нюанс

Ліки не мають перетворитися на жуйку біля каси.

Безрецептурний препарат це все одно препарат. Парацетамол може бути безпечним у правильній дозі, але токсичним при передозуванні. Ібупрофен може допомогти при болю, але створити проблеми для шлунка, нирок або пацієнта з певними ризиками. Тому ключове питання не в тому, чи може супермаркет продавати OTC-препарати.

Ключове питання інше: які саме препарати, у яких дозуваннях, в яких упаковках, за яких умов зберігання і з яким рівнем консультації.

Бо якщо все звести до формату "візьміть ще жарознижувальне по акції до курячого філе", то це буде фармацевтичний цирк з касовим апаратом.

Професія фармацевта має вижити

Фармацевт потрібен. Але не як декорація біля каси.

Фармацевт потрібен там, де є ризик неправильного вибору препарату, взаємодій, протипоказань, передозування або самолікування, яке вже пахне не аптекою, а приймальним відділенням.

Якщо професія фармацевта хоче зберегти значення, вона має повернути собі експертність.

  • Не "вам ще щось до чека?".
  • А: чому саме цей препарат, кому не можна, коли до лікаря, яка доза, скільки днів, з чим не поєднувати.
  • Бо інакше супермаркет легко виграє. Він не буде вдавати клінічну медицину. Він просто продасть дешевше, ближче та швидше.

Аптечний ринок сам багато років перетворював частину фарми на FMCG

Тепер FMCG приходить у фарму. І ні, це не "атака супермаркетів на святу аптечну систему". Це абсолютно прогнозована ринкова реакція на те, що частина аптечного ринку роками сама методично перетворювала медицину на звичайний ритейл.

У багатьох мережах провізор давно став не фахівцем із фармакології, взаємодії препаратів та безпеки пацієнта, а продавцем "чогось для печінки", "чогось для імунітету" і чергового БАДу з маркетинговою легендою рівня "квантове очищення організму".

І тут починається найболючіше для аптечних динозаврів із тисячами точок по країні. У супермаркетів уже є все і ринок буде це купувати. Тому що в умовах падіння доходів населення люди дивляться не на сакральність зеленого хрестика над входом, а на ціну, доступність і швидкість покупки.

І тут аптека має чесно відповісти сама собі на дуже неприємне питання: чим саме вона сьогодні принципово відрізняється від FMCG-сегмента, якщо значна частина доходу генерується не складною фармацевтичною допомогою, а БАДами, косметикою, акційними товарами та маркетинговими контрактами?

Зараз ми спостерігаємо кризу моделі, де аптечний ринок занадто довго намагався сидіти одразу на двох стільцях: бути і медициною, і FMCG одночасно. І тепер FMCG прийшов забирати свою частину бізнесу.

Особливо у тих, хто роками думав, що зелений хрест над входом це неонова ліцензія на вічну маржу.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...