Блог | Ліки та супермаркети: аптечні динозаври почули звук падаючого метеорита
Український аптечний ринок, схоже, заходить у фазу, де буде не просто конкуренція. Буде економічна стоматологія без анестезії.
Після дозволу продавати безрецептурні препарати на АЗС логічне питання зависло в повітрі: якщо заправці можна, то чому супермаркету не можна? З березня 2026 року в Україні передбачено можливість продажу OTC-препаратів на АЗС за ліцензійних і складських умов.
І ось тут починається найцікавіше. Бо супермаркети мають те, чого аптеки роками намагалися купити маркетингом: трафік, доступність, довіру щоденної покупки і готову логістику.
Аптеки самі відкрили двері FMCG
Головна проблема аптечного ринку в тому, що частина аптек давно перестала бути медичною інфраструктурою.
Вони стали ритейлом. Просто з білими халатами, зеленими хрестами і планом продажів.
Фармацевта у багатьох мережах поступово перетворили не на фахівця з лікарської безпеки, а на менеджера з продажу: БАДи, "для печінки", "для імунітету", "для нервів", "для енергії", "для волосся", "для всього організму". Ще трохи, і з’явиться комплекс "для душі після наради з керівництвом".
І коли професію провізора роками множили на нуль, як сказав би покійний Геннадій Кернес, дивно тепер плакати, що супермаркети хочуть продавати той самий товар. Бо якщо це вже не фармацевтична опіка, а полиця з маржинальним продуктом, то FMCG приходить цілком логічно.
Супермаркет не прийшов лікувати. Він прийшов забирати маржу
Сільпо, АТБ, Novus, Фора, великі мережі АЗС не повинні вигадувати велосипед.
У них уже є:
- каси;
- логістика;
- складська система;
- аналітика продажів;
- масовий потік покупців;
- звичка клієнта купувати все в одному місці.
Для них умовний магній, вітамін D, пластир, антисептик, ібупрофен або парацетамол це не сакральний аптечний артефакт. Це – товарна позиція, полиця, маржа.
І саме тут аптечним динозаврам стане боляче.
Бо значна частина аптечної економіки тримається не лише на рецептурних препаратах, а на супутньому асортименті, БАДах, косметиці, маркетингових контрактах і власних торгових марках.
Якщо цей сегмент піде в супермаркети та АЗС, аптечні мережі втратять не "місію". Вони втратять гроші.
Світ уже це проходив
У США безрецептурні препарати продаються не тільки в аптеках, а й у супермаркетах, великих ритейлерах, магазинах біля дому та онлайн. FDA окремо регулює OTC-препарати як категорію ліків, що можуть використовуватися без рецепта за умови дотримання інструкції.
У Великій Британії частина препаратів, зокрема парацетамол, може продаватися поза аптеками, але з обмеженнями щодо кількості таблеток в упаковці та продажу. Для general sale outlets максимальний розмір упаковки знеболювальних зазвичай становить 16 таблеток, тоді як більші упаковки продаються в аптеках під наглядом фармацевта.
У країнах Північної Європи модель теж не є фантастикою. Данія, Швеція та Норвегія лібералізували продаж частини OTC-препаратів поза класичними аптеками, зокрема через grocery та cosmetics retailers.
Тобто аргумент "такого ніде немає" не працює. Просто там ринок навчився жити з правилами.
Але є важливий нюанс
Ліки не мають перетворитися на жуйку біля каси.
Безрецептурний препарат це все одно препарат. Парацетамол може бути безпечним у правильній дозі, але токсичним при передозуванні. Ібупрофен може допомогти при болю, але створити проблеми для шлунка, нирок або пацієнта з певними ризиками. Тому ключове питання не в тому, чи може супермаркет продавати OTC-препарати.
Ключове питання інше: які саме препарати, у яких дозуваннях, в яких упаковках, за яких умов зберігання і з яким рівнем консультації.
Бо якщо все звести до формату "візьміть ще жарознижувальне по акції до курячого філе", то це буде фармацевтичний цирк з касовим апаратом.
Професія фармацевта має вижити
Фармацевт потрібен. Але не як декорація біля каси.
Фармацевт потрібен там, де є ризик неправильного вибору препарату, взаємодій, протипоказань, передозування або самолікування, яке вже пахне не аптекою, а приймальним відділенням.
Якщо професія фармацевта хоче зберегти значення, вона має повернути собі експертність.
- Не "вам ще щось до чека?".
- А: чому саме цей препарат, кому не можна, коли до лікаря, яка доза, скільки днів, з чим не поєднувати.
- Бо інакше супермаркет легко виграє. Він не буде вдавати клінічну медицину. Він просто продасть дешевше, ближче та швидше.
Аптечний ринок сам багато років перетворював частину фарми на FMCG
Тепер FMCG приходить у фарму. І ні, це не "атака супермаркетів на святу аптечну систему". Це абсолютно прогнозована ринкова реакція на те, що частина аптечного ринку роками сама методично перетворювала медицину на звичайний ритейл.
У багатьох мережах провізор давно став не фахівцем із фармакології, взаємодії препаратів та безпеки пацієнта, а продавцем "чогось для печінки", "чогось для імунітету" і чергового БАДу з маркетинговою легендою рівня "квантове очищення організму".
І тут починається найболючіше для аптечних динозаврів із тисячами точок по країні. У супермаркетів уже є все і ринок буде це купувати. Тому що в умовах падіння доходів населення люди дивляться не на сакральність зеленого хрестика над входом, а на ціну, доступність і швидкість покупки.
І тут аптека має чесно відповісти сама собі на дуже неприємне питання: чим саме вона сьогодні принципово відрізняється від FMCG-сегмента, якщо значна частина доходу генерується не складною фармацевтичною допомогою, а БАДами, косметикою, акційними товарами та маркетинговими контрактами?
Зараз ми спостерігаємо кризу моделі, де аптечний ринок занадто довго намагався сидіти одразу на двох стільцях: бути і медициною, і FMCG одночасно. І тепер FMCG прийшов забирати свою частину бізнесу.
Особливо у тих, хто роками думав, що зелений хрест над входом це неонова ліцензія на вічну маржу.
