Омікрон атакує дітей, місць у лікарнях майже не залишилося: як українці заплатять за бездіяльність влади

4 хвилини
9,1 т.
Омікрон атакує дітей, місць у лікарнях майже не залишилося: як українці заплатять за бездіяльність влади

Не встигла Україна видихнути після останньої потужної хвилі коронавірусу, на піку якої COVID-19 забирав по тисячі життів на день – на підході наступна хвиля. Кількість нововиявлених випадків щодня б’є антирекорди і зростає ледь не в геометричній прогресії. Якщо станом на 2 січня 2022 року за добу зафіксували трохи більше 1 800 випадків, то вже наприкінці місяця кількість нових хворих перевищила 20 тисяч на добу. 3 лютого ж показник нововиявлених випадків коронавірусу в Україні склав 43 778. Кількість летальних випадків при цьому сягнула 200 смертей за добу.

І ситуація чимдалі ставатиме загрозливішою. Так, за прогнозами Міністерства охорони здоров’я, вже в лютому добова захворюваність перевищить 59 тисяч випадків.

Зростає також навантаження на лікарні. У січні госпіталізації потребували близько 15% з виявлених хворих. Якщо МОЗ не помиляється у своїх прогнозах – вже в лютому щоденно в лікарні потраплятимуть від 6 до 9 тисяч українців.

Але чи витримає таке навантаження вітчизняна система охорони здоров’я?

Відео дня

Наразі для хворих на COVID-19 по всій країні виділено 67 690 ліжок з підведеним киснем. Станом на ранок 4 лютого зайняті були 25 875 з них. Навіть за нинішньої ситуації, коли госпіталізації потребує близько 6 тисяч хворих (15% від 40 тисяч нововиявлених випадків), вільні місця в ковідних лікарнях закінчаться вже за тиждень. Якщо ж захворюваність продовжить рости – переповненість лікарень стане питанням кількох днів.

Ліжка інтенсивної терапії заповнені на майже 70% в Івано-Франківську, Тернополі, Чернівцях, Закарпатті. Біля 60% Харків, Суми, Вінниця. Їх всього по країні 5 346. В Кропивницькому і Рівному вже немає пологових ковідних місць.

Однак якщо МОЗ і має якийсь план та стратегію дій у випадку подальшого росту захворюваності – воно їх дуже ретельно приховує.

На цьому фоні лікарні залишилися без фінансування. Станом на початок лютого НСЗУ не уклало з медзакладами навіть контракти на 2022 рік. Тим більше не йдеться про здійснення фінансування – зокрема, й підвищених зарплат медикам. Додаткових коштів на виплату яких, до слова, в бюджеті не закладено.

Натомість видатки на протидію пандемії на поточний рік різко скоротили, лишивши половину або й третину від минулорічного фінансування. Зокрема, згідно зі звітом Держказначейства, у 2021 році на програму "Громадське здоров'я і боротьба з епідеміями", куди, окрім коронавірусу входять і інші інфекційні захворювання, зокрема, й, наприклад, туберкульоз та правець – МОЗ витратило 7 млрд 363 млн грн. У бюджеті-2022 на цю програму передбачено 4 млрд 339 мільйонів, або 58% від минулорічних видатків. Витрати на вакцинацію урізані ще кардинальніше: в порівнянні з витраченими на ці потреби торік 9 млрд 876 млн грн у 2022 році передбачено лише 2,6 млрд грн, або 26% від минулорічних видатків. Таке урізання фактичних витрат – що це? Далекоглядність, що базується на якихось секретних даних – чи оптимізм, що межує з безумством?

Кількість летальних випадків за весь час пандемії в Україні вже перевалила за 100 тисяч – і щодня зростає нині мінімум на 200 смертей. При цьому за рівнем вакцинації наша держава продовжує пасти задніх. Ані репортажі з переповнених лікарень, ані фото з моргів, де кілька місяців тому бракувало місця для тіл померлих, ані намагання заманити громадян у пункти щеплень виплатою "ковідної тисячі", схоже, не подіяли: на сьогодні дві дози вакцини отримали близько 15 мільйонів громадян України (близько 35-37%).

При цьому про якість медичної допомоги годі й говорити. Навантаження на первинний рівень надання медичної допомоги значно зросло, сімейні лікарі фізично не спроможні адекватно реагувати на всі звернення. В багатьох лікарнях вже закінчилися тести на визначення COVID-19, в багатьох вони закінчаться найближчими днями. Навіть звичайний аналіз крові перетворився на справжній квест: через величезні черги результатів досліджень українцям доводиться в середньому тиждень.

Але найстрашніше в нинішній ситуації – те, що новий штам активно вражає дітей. Загалом з початку пандемії COVID-19 діагностували у 280 тисяч маленьких українців. З них 63 628 дітей захворіли лише впродовж січня і кількох днів лютого 2022 року: в останні тижні першого місяця року щодня фіксувалося близько 5300 нових випадків коронавірусу у дітей. Вдумайтеся: трохи більше ніж за місяць захворіла 4 частина від загальної кількості хворих дітей за понад два роки пандемії!

Про те, що новий штам – Омікрон – легше від свого "попередника" Дельти переноситься дорослими, але більше б’є по дітях, особливо, немовлятах – у світі говорять досить давно. Визнають цей беззаперечний факт і в Україні. Так, наприклад, голова медкомітету Верховної Ради України Михайло Радуцький в інтерв’ю державному телеканалу Дом днями заявив:

"Омікрон має набагато гіршу річ, ніж минулі варіанти: на Омікрон дуже важко хворіють діти, чого (раніше — ред.) не було — за тих штамів діти практично не хворіли. Але сьогодні діти, на жаль, дуже важко переносять Омікрон".

Однак поки, на жаль, реакція держави на новий виклик вичерпується лише походами посадовців на телеканали. Адже той факт, що нині маленькі українці все частіше потребують госпіталізації – ніяк не позначився на збільшенні кількості дитячих ліжкомісць. А тим часом – вони вже закінчуються. У м. Київ облаштовано 150 дитячих ліжок, з яких зайнято 118, Волинська область – вільні 57 зі 175 ліжкомісць, Івано-Франківська область – 81 з 229, Одеська область – 81 з 225, Черкаська – вільних 29 ліжок, Луганська – вільно 21.

І при цьому ніхто з владоможців, які не могли не бачити стрімкого зростання кількості нових випадків коронавірусу у дітей в січні – навіть не подумав про те, аби одразу після новорічних свят перевести дітей на дистанційне навчання – і бодай так спробувати пригальмувати поширення хвороби. Навпаки: після новорічних канікул дітей на тиждень відправили у школи – що й вилилося зрештою у 5000+ нових заражень щодня.

І в цій ситуації Міністерство освіти та науки разом з Міністерством охорони здоров'я не придумали нічого кращого, як перекласти відповідальність на місцеву владу: вирішувати питання врегулювання дистанційного навчання у школах відтепер мають міські та сільські ради.

Саме їх, схоже, центральна влада планує зробити крайніми за наслідки власної бездіяльності та безвідповідальності.

Що потрібно знати о Коронавірусі