На фармацевтичному ринку України не вщухає конфлікт між виробниками лікарських препаратів і аптечними мережами, під час якого багато ліків подорожчало більш ніж удвічі. А одне з великих вітчизняних фармацевтичних підприємств кілька разів припиняло роботу, що теж не викликає особливого оптимізму.

Відео дня

Хто винен у ситуації, що склалася, і коли вона може стабілізуватися – розповідає OBOZ.UA.

Кому допоможе здешевлення перекису водню

Як розповідає член Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Юрій Заславський, протягом 2024 року виробники підвищили ціни на ліки у 2-2,5 рази. За словами виконавчого директора аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолія Амеліна, у компанії "Дарниця", наприклад, підвищення становило 120%.

Пояснення виробників щодо зростання цін – великі витрати на просування власних товарів.

Просування – це так звані маркетингові платежі, коли виробник платить певну винагороду продажникам за те, щоб вони ставилися до його продукції з максимальною повагою. Ставили її на найвидніше місце, рекламували й так далі (аж до того, що ретельніше витирали полиці з товаром). Це відбувається в усіх торгових мережах – від тютюнових кіосків до гіпермаркетів. Не виняток і аптечні мережі. Одним словом, звичайна "невидима рука" ринку.

Але 12 лютого 2025 року цю "руку" прищемили – набуло чинності рішення РНБО про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів. Воно передбачало 30% зниження цін на топ-100 медичних препаратів і заборону маркетингових платежів між виробниками й аптеками. Але тут постає низка запитань.

"Маркетинговий договір – це не просто примха, щоб покласти гроші в кишеню. Це необхідно, наприклад, для мобільних аптек у прифронтових регіонах, для розширення мережі, для забезпечення наявності препаратів. Щодо топ-100. Хто цей список формував? Це смішно! Умовно кажучи, ви знижуєте ціну не на хліб і молоко, а на чипси й Pepsi-Cola. Там такі препарати, як перекис водню. Я можу прожити без перекису, без аскорбінки. А важливі, необхідні препарати до списку не ввійшли", – говорить в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA заступниця голови парламентського Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Оксана Дмитрієва.

До речі, після заборони маркетингових платежів відпускна вартість ліків у виробників не знизилася. Хоча й мала – аптекам вони ж платити перестали. Але цьому дивуватися не варто. Це у нас багаторічна традиція. Чому подорожчав хліб і бензин? А подорожчали нафта і пшениця? Нафта і пшениця подешевшали, але на хлібі та бензині це вже ніяк не позначається.

Заборона маркетингових платежів погіршила ситуацію

Уже в березні 2025 року на фармацевтичному ринку України спалахнув скандал. Продукцію компанії "Дарниця" відмовилися продавати п'ять найбільших вітчизняних аптечних мереж: АНЦ (до 2013 року – "Аптека низьких цін"), "Подорожник", "911", "Бажаємо здоров'я" і "Доброго дня". Спільно вони займають близько 70% ринку продажу ліків.

"Дарниця" стривожилася. Керівництво підприємства заявило, що все це через те, що вони припинили платити аптекам маркетингові платежі. Що тепер вони змушені припиняти роботу – склади заповнені на 95%, і сенс працювати, якщо продавати нікуди? Що вони змушені скоротити приблизно 11% працівників, а решті зменшити зарплату на третину.

Аптечні мережі парирують свої дії звичайними ринковими механізмами – мовляв, у "Дарниці" невиправдано висока відпускна ціна, і їм простіше брати на реалізацію ліки інших фармацевтичних компаній.

"Щоб одразу п'ять аптечних мереж одночасно почали відчувати особисту неприязнь до "Дарниці" – такого не буває. Це ж бізнес, нічого особистого. "Дарниця" завжди була дорожчою, і, найімовірніше, аптеки переключилися на дешевших постачальників. Це якщо говорити про масові ліки. Якщо у "Дарниці" якийсь ексклюзив, рідкісні ліки, то беруть на реалізацію обов'язково – а де їх іще взяти?" – пояснює OBOZ.UA ситуацію колишній керівник Харківської аптечної бази державної компанії "Ліки України" Олександр Іваненко.

До речі, у "Дарниці", власне, і не стверджують, що найбільші аптечні мережі України їх повністю ігнорують. Йдеться про те, що "аптеки цілеспрямовано блокують реалізацію продукції заводу".

"У топ-5 аптечних мереж, на які припадає 8 тисяч із 18 тисяч усіх аптек, наш "Цитрамон" майже зник і був замінений на "Лубнифарм"", – говорить генеральний директор компанії "Дарниця" Андрій Обризан.

Але у цьому мало чого дивного.

"Якщо на ринку є, наприклад, 34 види диклофенаку, то, звісно, аптечна мережа обере найдешевший", – говорить OBOZ.UA президент асоціації "Виробники ліків України" Петро Багрій.

Хто винен і хто крайній

У "Дарниці" звинувачують аптечні мережі в картельній змові й мають намір звернутися з цього приводу до Антимонопольного комітету України (АМКУ). Але чи є у них шанс домогтися там перемоги?

"Аптека – це кінцевий споживач у ланцюжку "виробник – дистриб'ютор – аптека". Можна звинуватити в монополізмі виробників, це безумовно. Можна – дистриб'юторів. Але аптеки? Це нереально. Вони орієнтуються на своїх покупців, і самі вирішують, що їм вигідніше купувати, щоб потім точно продати. Так можна і на покупців подати в АМКУ – мовляв, чому не купуєте наші ліки, ви що, змовилися?" – дивується Олександр Іваненко.

Варто зазначити, що 14 лютого 2025 року уряд України обмежив максимальну торговельну націнку на ліки для аптек на рівні не більше ніж 35%. Постачальники (тобто дистриб'ютори) можуть додавати до гуртової ціни препарату виробника не більше ніж 8%. А от скільки заробляє на виробництві ліків сам виробник – це не регулюється. Бо невідомо, яка реальна собівартість продукції.

"Після закінчення фармінституту я пішов працювати на завод "Біолік", у нас були препарати, рентабельність яких становила 300%. Керуючи базою компанії "Ліки України", я укладав із виробниками договори на постачання препаратів зі знижками до 70%. Тобто реальну рентабельність ліків уявити можна. Фармацевтичні підприємства можуть мало платити співробітникам, але те, що вони плачуть, мовляв, нас знищують, – це фігня. А у собівартість можна загнати все що завгодно, аж до позолоченого унітаза у кабінеті директора", – розповідає Олександр Іваненко.

Єдина поки що перемога АМКУ на фармацевтичному фронті – це те, що наприкінці липня оштрафували двох дистриб'юторів лікарських засобів на суму понад 4 млрд гривень. Вони синхронно та узгоджено підвищували ціни. А ще у вересні Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками провела позапланову перевірку 33 аптек мережі "Подорожник" і з'ясувала, що подекуди продавцями ліків виступали не справжні фармацевти, а особи без відповідної освіти.

Одним словом, війна на фармацевтичному фронті триває, і в ній беруть участь державні структури.

"Держава, власне, цю ситуацію і допустила. Не треба було втручатися і починати жорстко регулювати ринок. Узагалі фармацевтичний ринок у тій самій Німеччині формувався десятиліттями. А ми в цьому аспекті ще досить молода країна", – каже Петро Багрій.

Одним словом, винні тут усі – і держава, і виробники ліків, і гуртовики, й аптеки ("вони все-таки не магазини, а об'єкти системи охорони здоров'я", – каже Петро Багрій). А страждає кінцевий споживач.

"Не можна допускати такі ситуації, що людина приходить в аптеку, а потрібних ліків немає. Тільки через те, що посварилися пан Петро і пан Василь", – резюмує президент асоціації "Виробники ліків України".

Матеріали на цьому сайті рекомендовані для загального інформаційного використання й не призначені для встановлення діагнозу або самостійного лікування. Медичні експерти OBOZ.UA гарантують, що весь контент, який ми розміщуємо, публікується й відповідає найвищим медичним стандартам. Наша мета - максимально якісно інформувати читачів про симптоми, причини та методи діагностики захворювань. Закликаємо не займатися самолікуванням, для діагностики хвороб та визначення шляхів їх радимо звертатися за консультацією лікарів.