Відкриття, що врятувало мільйони життів: як винайшли вакцинацію і які хвороби вона допомогла перемогти

10 хвилин
28,2 т.
Відкриття, що врятувало мільйони життів: як винайшли вакцинацію і які хвороби вона допомогла перемогти

Протягом усієї історії людства час від часу його мордували спустошливі епідемії смертоносних хвороб, які за кількістю жертв часто перевершували найкривавіші війни. І впродовж чи не всього цього періоду люди шукали способи їх приборкати. І зрештою віднайшли єдиний дієвий спосіб протидії цілій низці смертельних хвороб – вакцинацію. От тільки шлях до порятунку виявився довгим і тернистим.

Пропонуємо пригадати історію виникнення вакцинації – і спробувати порахувати, скільки мільйонів життів дозволили врятувати вакцини.

Епідемія тривалістю у два тисячоліття

Найбільшим стимулом для винайдення вакцинації й разом з тим – найпереконливішим свідченням її ефективності – стала пандемія чорної віспи, яка, за підрахунками істориків, терзала людство щонайменше 2 тис. років.

Перші згадки про цю хворобу датовані 3 століттям до нашої ери, а описи симптомів чорної віспи науковці відшукали ще в єгипетському папірусі часів Аменофіса І (4 тис. років до нашої ери)

Відео дня

Чорна віспа спустошувала поселення Римської імперії. У середньовічній Європі щороку віспою хворіли до 12 млн людей, приблизно кожен третій хворий – помирав, значна частина тих, кому пощастило вижити, – сліпли. Навіть вже у 18 сторіччі чорна віспа щорічно вбивала близько 400 тис. європейців. А впродовж 20 сторіччя смертність від віспи, за окремими підрахунками, сягнула 300 млн людей. Тож тільки в минулому столітті ця хвороба забрала більше життів, ніж усі війни в історії разом узяті.

Водночас хвороба не зважала ні на статки, ні на статус. Бо вбивала і рабів, і монархів. Відомі випадки смертей від віспи римських імператорів та щонайменше 6 європейських королів.

Як пандемія чорної віспи змінила світ
Вакцинація дозволила людству забути про чорну віспу, що раніше викошувала цілі міста в Європі

Приблизно ж стільки, скільки людство потерпало від чорної віспи – тривали й спроби якщо не приборкати її, то бодай спробувати врятувати життя тим, хто підчепить інфекцію. І тут на допомогу прийшло спостереження: ті, хто перехворів на віспу і зміг вижити – більше ніколи не заражався цією хворобою. Це спостереження намагалися використовувати на благо людей в арабських країнах ще в 9 столітті нашої ери. І активно практикували в країнах Африки, в Індії та Китаї. Так зародився прототип сучасної вакцинації: варіоляція.

Цей процес полягав у штучному зараженні людини чорною віспою. Для цього медики брали гній зі струпів у хворого на віспу – і втирали його в шкіру здорової людини. І для 90% тих, хто зважився на подібну маніпуляцію, все обходилося порівняно легким перебігом хвороби і формуванням пожиттєвого імунітету. Решті щастило не так сильно: вони хворіли важко, виживали не всі. Однак летальність в 3-5% суттєво відрізнялася від властивої для чорної віспи смертності на рівні 30%. Тож люди готові були миритися і з ризиком серйозно захворіти й померти після цієї процедури, і з тим, що її використання часом ставало причиною нових епідемічних спалахів.

Дитина, заражена чорною віспою

Згодом варіоляцію почали активно використовувати й у Європі.

І робили це доти, доки наприкінці 18 сторіччя мало кому відомий на той момент британський лікар Едвард Дженнер не провів першу в історії вакцинацію – в тому вигляді, в якому її знаємо ми.

І цим Дженнер назавжди вписав своє ім’я в історію – і зберіг життя сотням мільйонів, якщо не мільярдам людей.

Едвард Дженер

Сталося це так. Дженнер, як і інші медики до нього, звернув увагу на те, що люди, які перехворіли на "хворобу доярок", тобто заразилися коров’ячою віспою – ставали невразливими до чорної віспи. І в 1796 році він ввів збудник коров’ячої віспи синові свого садівника. Припущення лікаря знайшли підтведження: малюк переніс штучне зараження легко й отримав імунітет від чорної віспи.

Першу вакцинацію, проведену Дженером, увіковічнювали в своїх полотнах художники

Метод Дженнера дуже швидко здобув визнання. Вже за кілька років в Італії вакцини почали виробляти в промислових масштабах, а до середини 19 сторіччя щеплення від віспи стало обов’язковим і безкоштовним на батьківщині вакцинації – у Великобританії.

До речі, ця країна послідовна у своєму визнанні досягнень медицини, зокрема, й у царині запобігання хворобам. Так, станом на середину грудня 2021 року від COVID-19 в Об’єднаному Королівстві повністю вакцинувалися 69,6% громадян, одну дозу отримали 75% жителів Великобританії. І хоча нині в країні хворіє 1 млн 246 тис. людей, госпіталізації потребували всього трохи більше 800 осіб. А середні показники смертності від цієї хвороби – в рази менші від людських втрат навіть рік тому. В окремі дні у Великобританії смертей від коронавірусу не фіксують взагалі.

Так свого часу було й з чорною віспою. Позитивний приклад Великобританії із впровадження обов’язкової та безкоштовної вакцинації від цієї смертельної недуги взяли на озброєння й інші країни Європи. І за наступні сто років хворобу, що викошувала людство близько двох тисячоліть, було повністю приборкано. Останній випадок зараження в природних умовах було зафіксовано в Сомалі восени 1977 року, а за рік чорна віспа забрала останнє людське життя: у вересні 1978 року після зараження цією хворобою в лабораторії померла 40-річна медична фотографиня Дженет Паркер.

Дженет Паркер заразилася чорною віспою, працюючи в лабораторії. Хвороба відібрала в неї зір, можливість говорити, а згодом – і життя

У 1980 році ВООЗ констатувала: чорну віспу остаточно переможено. А її збудники нині існують лише в кількох лабораторіях світу.

Які ще хвороби допомогли приборкати вакцини

Винахід Дженнера дозволив приборкати й низку інших небезпечних хвороб. А відтак – вакцинація допомогла врятувати мільйони життів. Хоча у випадку з кором, туберкульозом, сказом, дифтерією та поліомієлітом повторення карколомного успіху подолання чорної віспи досягти не вдалося. Значною мірою – через появу і масове поширення антивакцинальних рухів.

Кір

Хвора на кір дитина

Вірус цієї хвороби поширюється повітряно-крапельним шляхом і провокує високу температуру та висипи на тілі. У разі важкого перебігу захворювання викликає діарею, пневмонію і запалення оболонок мозку та може викликати смерть. Водночас хвороба дуже заразна: за спостереженнями вчених, після контакту з інфікованим гарантовано захворіють 9 з 10 людей. І особливо небезпечна вона для дітей віком до 5 років.

До винаходу вакцини від кору в 1963 році ця хвороба щороку вбивала близько 2,6 млн людей у світі. Після старту масової вакцинації від цієї хвороби летальність вдалося значно знизити. Однак вірус досі становить загрозу – приміром, у 2019 році кір забрав життя понад 207 тис. осіб у світі. І ця цифра може виявитися далеко не найбільшою, бо з року в рік зростає кількість людей, що відмовляються від вакцинації від кору чи то з релігійних міркувань, чи через майстерно підігріті маніпуляторами від науки страхи (наприклад, давно спростовану тезу про те, що ця вакцина викликає у дітей аутизм).

І Україна впродовж останніх кількох років входить до 10-ки країн із найбільшим рівнем захворюваності на кір, а в 2018 році очолила цей страшний рейтинг, обігнавши навіть країни Африки. Що й не дивно: за даними МОЗ, станом на 1 жовтня 2021 року в нашій державі планову вакцинацію від кору пройшли трохи більше половини дітей: перше щеплення в 1-річному віці отримали 57,6% дітей, друге, в 6 років – 62,4%.

Поліомієліт

Діти, що перехворіли на поліомієліт в Африці

Ця хвороба, збудник якої вражає нервову систему, вбиває не завжди. Але здатна зробити нестерпним життя тих, хто на неї захворів. Адже викликає невиліковний параліч. У випадках, коли параліч поширюється на легені (а це, за спостереженнями лікарів, відбувається за кожного десятого випадку зараження) – людина гине від задухи в страшних муках.

Найбільш вразливими до поліомієліту є діти віком до 5 років.

Вакцину від поліомієліту винайшов у 1952 році американець Джонас Салком. За 9 років потому інший американський лікар, Альберт Сейбіна, удосконалив винахід колеги – і запропонував версію вакцини, яку можна було вводити не у вигляді ін’єкції, а у вигляді крапель. З 1988 року в ВООЗ розпочали реалізувати програму з масової вакцинації від поліомієліту по всьому світу. І ці зусилля далися взнаки: наразі у світі фіксуються лише поодинокі випадки цього захворювання. Зокрема, й в Україні. Адже в 2021 році на Рівненщині виявили захворювання на поліомієліт у 6 дітей. Ще 5 малюків захворіли на Закарпатті, одна з дівчаток нині паралізована. Всі ці діти не були вакциновані. І хоча мама паралізованої дитини на Закарпатті, як повідомляли ЗМІ, "змінила своє ставлення до вакцинації" після трагедії – її дитині це навряд чи допоможе: медики досі не беруться прогнозувати, чи зможе вона колись самостійно ходити.

А от 47% інших дітей – саме стільки дітей станом на листопад 2021 року не отримали вакцини від поліомієліту – зміна ставлення батьків до вакцинації ще може допомогти. Бо з одного боку, в цьому виборі – давні фото дітей з понівеченими поліомієлітом кінцівками, що гуляють у соцмережах з підписом "Наслідки вакцинації". А з іншого – здоров’я, а може – й життя власної дитини. Адже, за підрахунками вчених, винайдення вакцини від поліомієліту дозволило зберегти щонайменше 1,5 млн життів і позбавило ще 18 млн дітей від перспективи провести решту життя прикутими до ліжка.

Холера та чума

За три хвилі пандемії чума забрала до 200 млн життів

Дві страшні хвороби, що століттями лютували в різних куточках світу. Три найбільші пандемії чуми, за різними підрахунками, забрали від 75 до 200 млн життів. А одна з 7 наймасштабніших хвиль пандемії холери наприкінці 19 сторіччя вбила щонайменше мільйон людей. І до винайдення вакцин проти обох цих хвороб безпосередній стосунок має наш співвітчизник, випускник Одеського університету Володимир Хавкін. Завдяки винайденій ним вакцині від холери, наприклад, якою в Індії в розпал епідемії було щеплено близько 4 млн людей, вдалося врятувати щонайменше 100 тис. життів.

Малюнок дівчини до та після зараження холерою, Відень (Австрія), 1831 рік

До речі, свою вакцину від холери Хавкін розробив за лічені тижні (привіт сучасним антивакцинаторам, які вважають, що за нинішнього розвитку медицини та за наявності сучасних технологій ефективну вакцину від коронавірусу порівняно швидко розробити неможливо). І її, і власну вакцину від чуми Хавкін спершу ввів самому собі – знаючи, що у разі найменшої похибки чи прорахунку гарантовано помре. Втім, це перше випробування стало успішним. Далі було введення вакцини добровольцям. І лише потім – масова вакцинація в Індії.

Окрім згаданих хвороб, вакцинація дозволила приборкати правець, сказ, загальмувати поширення туберкульозу, зупинити пандемію "іспанки", знизити кількість летальних випадків від різних штамів грипу та цілої низки інших хвороб. Винахід Дженера та напрацювання тисяч науковців, що працювали над вакцинами та сироватками після нього, – дали шанс на життя мільйонам людей, які раніше були би приречені.

Серед них – і ті, кого міг вбити COVID-19, якби їм не вдалося отримати захист від нього і відбутися "легким переляком".

Вакцинація від COVID-19

За даними ВООЗ, до кінця листопада цього року таких назбиралося вже близько пів мільйона. Уявіть: щонайменше 470 тис. людей віком 60+ у світі продовжують жити лише завдяки тому, що вакцинувалися!

На винахід вакцини від COVID-19 пішов майже рік – при тому, що на пошуки порятунку від вірусу було кинуто безпрецедентні зусилля науковців та національних урядів по всьому світу та неймовірні за обсягами кошти. Нинішні вакцини складно порівняти з винаходом Дженнера чи його послідовників, адже вони стали ще безпечнішими та ефективнішими. Та й механізм дії сучасних вакцин ґрунтується не тільки на традиційному введенні ослабленого вірусу в організм, а й на, скажімо, принципі "навчання" власного імунітету людини прийомам боротьби зі збудником коронавірусу на рівні РНК.

Однак так само безпрецедентною стала антивакцинаторська істерія довкола вакцин, які задумувалися для порятунку людей. У хід пішло все, від закидів у недостатній дослідженості – до маячливих лякалок про "вживлення чипів" через вакцину чи зомбування людей з метою їхнього подальшого винищення. І наразі й аргументи національних урядів та Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо необхідності масової вакцинації хоча би до рівня 80% населення (аби зупинити поширення вірусу), і свідчення лікарів з коронавірусних лікарень, які розповідають, що близько 98% пацієнтів ковідних реанімацій – не були вакциновані – не дуже допомагають змінити ситуацію. Як і те, що, за даними електронної системи охорони здоров’я України за серпень-жовтень, невакциновані мають у 5 разів вищий ризик госпіталізації та майже у 9 разів вищий ризик смерті від COVID-19.

Люди воліють не помічати пандемії та того, скільки тих, кого вони знали особисто, вже вбив коронавірус. І відмовляються вірити в ефективність щеплень від COVID-19 зокрема, так і вакцинації загалом. Хоча те, що вакцинація на сьогодні залишається єдиним способом зупиняти смертоносні епідемії – беззаперечний факт. Факт, доведений десятками зупинених масових морів та сотнями мільйонів врятованих життів.

disclaimer_icon

Матеріали на цьому сайті призначені для загального інформаційного використання і не призначені для встановлення діагнозу або самостійного лікування. Медичні експерти "MedOboz", гарантують, що весь контент який ми розміщуємо, публікується і відповідає найвищим медичним стандартам.Наша мета в максимально якісному інформуванні пацієнтів про симптоми, причини та методи діагностики захворювань для їх своєчасного звернення на очну консультацію до лікаря.