Заїкання у дитини: лікарі розповіли про причини виникнення і лікування

4 хвилини
2,1 т.
Заїкання у дитини: лікарі розповіли про причини виникнення і лікування

У перші кілька років від народження дитина проходить у своєму розвиткові такий шлях, як ніколи протягом усього наступного життя. Вона знайомиться зі своїм тілом, вчиться ним управляти (сидіти, стояти, ходити) опановує нові навички та пізнає світ. Розумова діяльність теж не відстає: малеча запам’ятовує, мислить, говорить. Іноді процес говоріння натикається на деякі перепони, як-то, наприклад, заїкання – розлад мовлення.

Порушення може мати різні форми, проходити та починатися знову, виліковуватися самостійно або потребувати терапії. OBOZREVATEL проаналізував дослідження та розповів, що потрібно знати батькам та як допомогти дитині.

Що таке заїкання?

Заїкання – це форма порушення мовлення або уривчасте мовлення, яке змушує повторювати окремі звуки або фрази, подовжувати їх або зупинятися під час розмови, не видаючи складів чи слів. Багато дітей у віці від двох до п’яти років проходять процес подібного розладу. Іноді він може перериватися та починатися знову, але, як правило, дитина його переростає, хоча зрідка може залишатися і у дорослому віці.

Відео дня

Незалежно від того, чи має заїкання тимчасову чи постійну природу, батьки мають знати про нього якомога більше та допомагати дитині у його подоланні.

Які причини заїкання?

Лікарі не називають єдиної визначеної причини, яка викликає порушення мовлення у дітей, однак сходяться у тому, що воно може спричинятися сукупністю факторів.

До основних, на думку науковців, належать:

Генетика. Медики зазначають, що 60% людей із розладами мовлення мають родичів із такими ж порушеннями.

Заїкання у розвитку. Дитина у віці від 18 до 24 місяців, як правило, вчиться говорити та відточує свої мовленнєві навички. Саме у цей період може проявитися заїкання, яке має тимчасовий характер.

Неврологія. Люди із заїканням обробляють мовлення інакше. Вчені не мають достатньо інформації про це, але допускають, що це відбувається через те, як саме мовлення передається мозком.

До факторів, які можуть вплинути на мовленнєву функцію, відносяться:

Родина. Якщо у вашій сім’ї є проблеми із мовленням або якщо дитина зазнає сильного страху чи стресу, вона може заїкатися.

Вік. Якщо дитина заїкається у ранньому (до 3,6 років) віці, то є надія, що вона його переросте без додаткового лікарського втручання.

Стать. Хлопчики заїкаються у три-чотири рази частіше, ніж дівчатка.

Інші порушення мовлення. Якщо дитина має інші розлади мовлення чи розуміння іншими, то малоймовірно, що вона переросте заїкання.

Як лікується заїкання?

Деякі батьки соромляться або бояться походу до лікаря з проблемою порушення мовлення у дитини, однак якщо процес заїкання розтягнувся від трьох до шести місяців уникати консультації не варто. Також потребують уваги діти, які почали уникати спілкування через страх помилитися чи почати заїкатися, а також ті, чиї мовленнєві м’язи на обличчі постійно напружені, а мовлення виглядає вимушеним.

Необхідно звернутися до лікаря, який проведе обстеження та встановить, чи потрібна дитині корекційна робота. Більшості дітей буває достатньо вправ з логопедом для зникнення або покращення заїкання, а також підвищення комунікаційних здібностей та упевненості у собі для боротьби із порушенням.

Чи можна допомогти дитині самостійно?

Якими б не були причини та методи лікування заїкання, саме батьки завжди поруч із дитиною та їм під силу допомогти їй у подоланні розладу мовлення.

Прийміть діагноз. Не уникайте проблеми самі та поясніть її вашій дитині. У ранньому віці діти не завжди можуть зрозуміти, що із ними відбувається, тому відчувають страх, невпевненість та розпач. Підтримка та спокій батьків – найкращий метод повірити у себе та налаштуватися на боротьбу. Розтлумачте дитині, що це лише певне порушення і разом ви зможете його подолати. А якщо навіть це не вдасться, запевніть її, що вона найкраща для вас і ви завжди поруч.

Стежте за власним мовленням. Особистий приклад – найкращий. Говоріть із дитиною спокійно та повільно, зменште кількість запитань, робіть паузи та уважно слухайте дитячі відповіді. Робіть акцент на тому, що вам важливо те, що дитина говорить, а не те, як вона це робить.

Виділяйте час, який ви проводите разом. Нехай дитина сама обирає діяльність та направляє вас, пояснює, чим хотіла б зайнятися. Виробляйте у себе та членів родини навички уважно слухати та не перебивати одне одного.

Спокій та розпорядок дня. Уникайте хаосу, метушні та стресу, створіть вдома затишну та спокійну обстановку, в якій буде комфортно всім. Не підганяйте дитину у її діях чи мовленні та розплануйте її день так, щоб вона всюди встигала без нервувань.

Не сваріть та не принижуйте. Дитина із заїканням постійно перебуває у стресі. Не дозволяйте собі переривати її мовлення, підганяти чи постійно виправляти, таким чином ви лише погіршите ситуацію та підірвете довіру до себе. Ніколи не проявляйте гнів чи невдоволення дитиною через розлад мовлення. Обирайте методи, які допоможуть дитині заспокоїтися без зауважень. Наприклад, домовтеся робити коротку паузу у разі заїкання або розкрийте для неї обійми, в яких вона зможе повторити сказане, відчуваючи себе у безпеці.

Заїкання – одне із можливих порушень мовлення, яке найчастіше зустрічається у дитячому віці, але може залишатися і у дорослих. Іноді достатньо лише терпіння та часу, аби його подолати. Якщо це не вдалося, не зволікайте із походом до спеціаліста, а головне пам’ятайте, що батьки – найкращі лікарі для дитини, тому їхня підтримка, спокій та впевненість стануть прикладом та запорукою успішного розвитку мовлення.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що у більшості випадків біль у животі дитини не викликає серйозних наслідків, однак назвав стани, на які необхідно звертати увагу.

Що потрібно знати о Коронавірусі