Найефективніший спосіб зберегти пам’ять у будь-якому віці: що каже наука

Пам’ять – це не лише здатність згадувати події, а й основа нашої особистості та унікального досвіду. Саме вона допомагає робити висновки з минулих помилок і формує спосіб, у який ми бачимо світ.

Відео дня

Проте з віком когнітивні функції можуть слабшати, а ризик деменції та хвороби Альцгеймера зростає. Наука доводить: є простий і доступний спосіб підтримувати ясність розуму й гостроту пам’яті протягом усього життя, пише eatthis.com.

Турбота про пам’ять має бути в пріоритеті. Ніхто не хоче, щоб із роками спогади поступово зникали. Особливо з огляду на те, що кількість випадків деменції та хвороби Альцгеймера у світі невпинно зростає. Альцгеймер – найпоширеніша форма деменції, яка проявляється втратою пам’яті, плутаниною та зниженням інтелектуальних здібностей.

Отже, як зберегти пам'ять гострою незалежно від віку? Дослідження Університету Саймона Фрейзера, опубліковане в журналі Aging-US, вказує: вирішальне значення має не сама діяльність, а частота додавання новизни у повсякденність.

Різноманітність як ключ до здорової пам’яті

Науковці встановили: найкраще, що ми можемо зробити для мозку, – це частіше пробувати нові справи. Чим більше у вашому житті різноманітних занять, тим нижчий ризик когнітивного спаду. У ході дослідження, яке охопило понад 3000 літніх людей, з’ясувалося: ті, хто мав кілька різних хобі, краще зберігали пам’ять і рідше стикалися з проявами деменції.

Більш того, виявилося, що поєднання різних занять значно ефективніше, ніж зосередження лише на чомусь одному. Це може бути все що завгодно: прогулянка в парку, кулінарія, вечір із друзями, настільні ігри чи читання книги. Головне – регулярно змінювати активності та тримати мозок у тонусі.

Не варто боятися експериментувати. Можна взяти до рук словник іспанської мови або дістати стару тенісну ракетку. Якщо через кілька днів стане зрозуміло, що це заняття вам не підходить, нічого страшного – просто спробуйте інше. Якщо ж знайдете справу до душі, продовжуйте, але не дозволяйте їй бути єдиним хобі у вашому житті.

Дослідники підкреслюють: із віком позитивний вплив різноманітного розкладу на когнітивні функції лише зростає. Тому людям похилого віку особливо важливо не зациклюватися на одній справі.

Вибір важливіший за генетику

Багато хто вважає, що спадковість визначає долю мозку. Якщо у батьків була деменція, здається, що цього не уникнути. Та результати дослідження доводять протилежне: різноманітні щоденні справи впливають на пам’ять значно сильніше, ніж рівень освіти чи навіть генетика.

"Результати нашого дослідження показують, що когнітивний спад можна зменшити завдяки поєднанню активних щоденних занять, таких як використання комп’ютера та словесні ігри. Довгий час вважалося, що саме генетика найбільше визначає стан мозку. Але наші результати свідчать про інше: у зрілому віці ваші щоденні заняття впливають на когнітивне здоров’я більше, ніж спадковість чи поточний рівень пам’яті", – пояснює співавтор роботи Сільвен Морено.

Як проводили дослідження?

Вчені використали дані Національного інституту старіння США, отримані від 3210 учасників віком від 65 до 89 років. Їх запитали, як часто вони займаються 33 видами діяльності – від випічки та кулінарії до прогулянок, письма, гри в карти та навчання. Варіанти відповідей були: "щодня", "кілька разів на місяць", "принаймні раз на місяць" або "ніколи".

На основі цих даних створили модель машинного навчання, яка показала зв’язок між частотою активностей і результатами тестів на пам'ять.

Соціальні "рецепти" для довгого життя

Автори роботи наголошують: суспільству слід приділяти більше уваги тому, щоб люди похилого віку залишалися активними й мали розумові виклики.

"Сьогодні у світі приблизно 55 мільйонів людей живуть із деменцією, і до 2050 року це число майже потроїться через старіння населення. Догляд за такими пацієнтами потребує великих ресурсів і коштів, адже це складний і тривалий процес", – зазначає професор Морено.

Додатковий бонус полягає в тому, що нове хобі може не лише стимулювати мозок, а й подарувати нове коло спілкування. Адже наукові роботи підтверджують: соціальні контакти не менш важливі для збереження ясного розуму, ніж розумова активність.

Раніше OBOZ.UA писав, які ранкові звички сприяють старінню мозку.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram та Viber, щоб бути в курсі останніх подій.

Матеріали на цьому сайті рекомендовані для загального інформаційного використання й не призначені для встановлення діагнозу або самостійного лікування. Медичні експерти OBOZ.UA гарантують, що весь контент, який ми розміщуємо, публікується й відповідає найвищим медичним стандартам. Наша мета - максимально якісно інформувати читачів про симптоми, причини та методи діагностики захворювань. Закликаємо не займатися самолікуванням, для діагностики хвороб та визначення шляхів їх радимо звертатися за консультацією лікарів.